Підводні човни проєкту 705, 705К «Ліра»
Під прапором	СРСР
Спуск на воду	1971-1981 рр (7 човнів)
Виведений зі складу флоту	1974—1996 рр
Проєкт
Тип ПЧ	Підводний човен атомний торпедний
Розробник проєкту	СКБ-143
Головний конструктор	Русанов М. Г., Ромін В. В.
Класифікація НАТО	Alfa
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	14 вузлів (27 км/год)
Швидкість (підводна)	41 вузлів (80 км/год)
Робоча глибина занурення	320 м
Гранична глибина занурення	450 м
Автономність плавання	50 діб
Екіпаж	32 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	81,4 м
Ширина корпусу найб.	10 м (по легкому корпусу), 13,5 м (по стабілізаторах)
Середня осадка (по КВЛ)	7,6 м
Водотоннажність надводна	2280 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	Носов: 6 ТА калібру 533-мм (20 торпед)

Підводні човни проєкту 705, 705К «Ліра» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАТ). Побудовано і передано флоту 7 човнів цього проєкту. Вирізнялася великою швидкістю і хорошою маневреністю. Призначалися для боротьби з підводними човнами.

Корпус з титанового сплаву^{[джерело?]}.

Був встановлений єдиний у світі серійний реактор з рідинно-металічним теплоносієм. Ці човни поступалися по швидкості тільки єдиному човну К-222 проєкту Анчар, котрий досягав швидкості 44,7 вузлів (85 км/год). Для набирання максимальної швидкості човну потрібна була тільки 1 хв, для повного розвороту тільки 42 сек. Швидкість їй дозволяла навіть втікати від багатьох протичовнових торпед.

На човнах була встановлена найсучасніша на ті часи бойова інформаційно-управлінська система «Акорд», котра давала можливість зосереджувати усе управління човном на центральному посту, забезпечувала вирішення завдань застосування озброєння, збору і обробітку тактичної інформації, бойового маневрування, відображення зовнішньої ситуації, управління кораблем, автоматичного й дистанційного управління технічними засобами і рухом.

За більш як 20 років служби в боротьбі за живучість човнів не загинула жодна людина і жоден човен не був втраченим. За час експлуатації на двох човнах відбулися серйозні аварії на реакторах, через затвердіння теплоносія першого контуру.

Усі човни проєкту виведені з експлуатації.

Виявилося, що на високих показниках швидкості і маневреності усі переваги човнів проєкту і закінчувалися. Надійність механізмів виявилася нижче усякої критики. Механізми постійно виходили з ладу, а їх ремонт був дуже ускладненим, як браком запчастин, так і важкістю доступу до агрегатів і приладів. Мала чисельність екіпажу, одна з переваг проєкту, призвела до того, що обслуговувати човен в морі такою малою кількістю людей виявилося неможливим. До того і комплексна автоматизація проєкту взагалі не передбачала управління системами при аварійних ситуаціях.

Унікальність реакторів призвела до того, що технічне обслуговування човни могли отримати тільки у трьох базах флоту. До того рідинно-металічний теплоносій потребував постійного підтримування температури (аби не затверднути), а надійне підтримування температури з допомогою берегових засобів не вдавалося, тому це завдання вирішувалося за рахунок самого реактора, що призводило до надмірного виробітку самого реактора.

Особовий склад ставився до своїх ненадійних кораблів негативно, тим більше що умови перебування на «Лірах» також не найкращі.

В результаті флот отримав серію дуже дорогі в експлуатації і дуже ненадійні човни, чиї переваги легко заперечувалися багатьма недоліками. Тому в море ці човни виходили дуже рідко в море і їх активна експлуатація виявилася дуже нетривалою.

• Список підводних човнів ВМФ СРСР
• Список підводних човнів ВМС США
• Список підводних човнів Великої Британії
• Підводні човни типу «Етен Аллен»

• ПЧАТ — Проєкт 705, 705К «Ліра» submarine.id.ru
• Проєкт 705 и 705К «Ліра» deepstorm.ru
• Фотогалерея на submarine.id.ru
• «Сюжет про човни проєкту 705» pilot.strizhi.info
• Підводний винищувач або проєкт 705
• русская-сила.рф // В. А. Собакин Автоматизация общекорабельных систем и комплексная автоматизация АПЛ проекта 705. Альманах «Тайфун» № 4/2001 (35)
• Капитан 1 ранга Б. Г. Коляда. Воспоминания командира К-493 пр.705-К Альманах «Тайфун» № 10 / 2000 г.

• В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
• Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
• В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
• «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
• Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
• Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
• Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 .
• Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2

Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2017)