Південний конус (ісп. Cono Sur, порт. Cone Sul) — південна частина Південної Америки, формою нагадує перевернутий конус, розташована під тропіком Козерога. Включає в себе Аргентину, Чилі, Уругвай, іноді Парагвай і південь Бразилії (штати Ріу-Гранді-ду-Сул, Санта-Катаріна, Парана і Сан-Паулу). Іноді в нього додають Болівію .

Південний конус обмежений з півночі Болівією, Перу і південними штатами Бразилії, із заходу Тихим океаном, зі сходу Атлантичним океаном.

Найбільш значні географічні об'єкти регіону — Анди, рівнини Пампа і Гран-Чако, Патагонське плато, південна частина бразильських глибових масивів.

Основні річки — Ріо-де-ла-Плата, Парана, Парагвай, Уругвай, Бермехо, Ріо-Саладо, Пілкомайо, Ріо-Неґро і Чубут.

Клімат змінюється з півдня на північ від субантарктичного до тропічного.

Населення, що відносяться до Південного конуса країн: Аргентина (42,2 млн)^[1], Чилі (17,1 млн)^[2] і Уругвай (3,3 млн)^[3]. Великі міста: Буенос-Айрес (13,1 млн), Сантьяго (6,4 млн).

Населення має переважно європейське походження (80-90 %). Основні мови — іспанська (Чилі, Аргентина, Уругвай, Парагвай), португальська (Бразилія), гуарані (Парагвай, Аргентина), арауканська (Чилі, Аргентина) і кечуа (Аргентина).

• Steven, F. (2001). «Regional Integration and Democratic Consolidation in the Southern Cone of Latin America»
• (Spanish) massive immigration of European Argentina Uruguay Chile Brazil
• SciELO — Revista de Biología Tropical

Це незавершена стаття з географії Південної Америки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.