Пяйянне

Пяйянне; Päijänne
	Пяйянне
	61°35′ пн. ш. 025°30′ сх. д. / 61.583° пн. ш. 25.500° сх. д.
Розташування
Країна	Фінляндія
Регіон	Asikkalad; Kuhmoinend; Муурамеd; Padasjokid; Сюсмяd; Ямся; Ювяскюля; Тойвакка
Прибережні країни	Фінляндія
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	1 082 км²
Висота	78,3 м
Глибина середня	16,2 м
Глибина макс.	95,3 м
Довжина	120 км
Берегова лінія	2789,149 км
Об'єм	18,1 км³
Вода
Період оновлення	2,7 рік
Басейн
↑ Водний басейн	Kymi basind
Вливаються	Ямсянйокі, Vaajanvirtad, Muuramenjokid, Äijälänsalmid, Tainionvirtad і Vääksy Canald
Витікають	Кюмійокі
Площа басейну	26 480 км²
Країни басейну	Фінляндія
Інше
Geonames	643167
	Карта Пяйянне
	Пяйянне (Фінляндія)
	Пяйянне у Вікісховищі

Пяйянне (фін. Päijänne) — друге за величиною (після Саїмаа) озеро у Фінляндії, розташоване в південно-центральній частині країни.^[5] Розміщується на території національного парку Пяйянне. Пяйянне — найглибше озеро у Фінляндії, його глибина сягає 95,3 м. Озеро стікає у Фінську затоку через річку Кюмійокі. Має витягнуту форму з півдня на північ. Берегова лінія сильно порізана.

На озері є 1 886 островів, найбільші з яких: Вірмайлансаарі (Virmailansaari), Салонсаарі (Salonsaari), Юдінсало (Judinsalo), Онкісало (Onkisalo), Паатсало (Paatsalo), Мууратсало (Muuratsalo), Хаукксало (Haukkasalo), Вуорітсало (Vuoritsalo), Мустассало (Mustassalo), Едессало (Edessalo) и Тайвассало (Taivassalo). Слово саарі означає острів. Раніше слово сало означало великий острів, сьогодні воно означає великий ліс.

Підземний акведук, водогін Пяйянне, з'єднує озеро з Гельсінкі, забезпечуючи столицю країни водою.

Географія

Походження озерної улоговини — льодовиково-тектонічне. Після відступу покривного заледеніння близько 9 000 років тому улоговина озера Пяйянне була зайнята затокою Анціллового озера.^[6] Остаточне відокремлення від Балтійського басейну відбулося 8 300 років тому. Спочатку стік з озера здійснювався в Ботнічну затоку через долину сучасної річки Калайокі. Поріг стоку розташовувався на місці сучасного озера Котаярві. Стоку води у Фінську затоку перешкоджала гряда Салпаусселькя. Швидкість підняття в районі порога стоку була вищою ніж на півдні басейну, що викликало підйом рівня озера. Прорив гряди близько 6100 років тому супроводжувався падінням рівня озера на 20 метрів і появою сучасного канал стоку — річки Кюмійокі.

Туризм

На берегах озера розташовано близько 16 000 котеджів, більшість з яких є приватними і мають сауни. На додаток до котеджного туризму на Пяйянне, туристів також привертає рибалка^[7], вітрильний спорт, каное, веслування, походи, катання на ковзанах, снігоходах і природа. Національні парки Пяйянне і Лейвонмаакі мають десятки тисяч відвідувачів щороку.

Національні парки

У південній частині озера Пяйянне знаходиться Національний парк Пяйянне (Päijänteen kansallispuisto). Він включає 50 незабудованих островів і частину населених островів. Національний парк був створений в 1993 році і має площу 14 км².

Національний парк Лейвонмакі (Leivonmäen kansallispuisto) знаходиться в кількох кілометрах на північний схід від північної частини озера Пяйянне. Це один з наймолодших національних парків у Фінляндії.