| Пшенична Олена Олександрівна | |
|---|---|
| Народилася | 23 лютого 1985 (40 років) Гоголів, Київська область |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | Україна |
| Діяльність | письменниця, журналістка, громадська діячка, колумністка, сценаристка |
| Alma mater | КНУ ім. Тараса Шевченка Український католицький університет |
| Нагороди | Державна літературна премія імені Олеся Гончара |
Олена Олександрівна Пшенична – сучасна українська письменниця, журналістка, громадська діячка, колумністка, сценаристка, медіафахівчиня. Лавреатка державної літературної премії імені Олеся Гончара, за 2025 рік.
Біографія
Народилася 23 лютого 1985 року в селі Гоголів, Київської області. У 2002 році вступила на факультет журналістики, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Випускниця магістерської програми «Управління неприбутковими організаціями» Українського католицького університету[1].
Особисте життя
У шлюбі із Сергієм Пшеничним, подружжя виховує двох дітей: 18-річну доньку та 5-річного сина.
Творчий шлях
Олена Пшенична багато років працювала у сфері медіа, де здобула неоціненний досвід на провідних українських телеканалах. Завершивши «річну програму майстерності Літосвіта»[2], Олена відкрила нову сторінку у своєму житті - сторінку творчості та літературного самовираження. Праці письменниці відзначаються глибоким аналізом суспільних проблем та прагненням підняти важливі теми, які стосуються кожного.
Благодійність
Амбасадорка інклюзії та консультантка програм для дітей з РАС у благодійному фонді під назвою «Голоси дітей». Авторка та ведуча просвітницького подкасту про аутизм «Літера А». Створює соціальний контент у співпраці з UNICEF та USAID, Центром демократії та верховенства права та іншими міжнародними та українськими громадськими організаціями. З квітня 2022 року з чоловіком волонтерять, відкрили збір на першу машину, яку відправили для 80-ї окремої десантно-штурмової бригади зі Львова на Схід України. Лише за 2024 рік подружжя зібрало 2 829 556 грн для ЗСУ[1].
Праці
2024-го року у видавництві «Лабораторія» вийшла друком книга письменниці «Там, де заходить сонце» - зворушлива історія про жителів будинку для літніх людей[3]. Нині письменниця продовжує працювати над новими проєктами, її внесок у розвиток української літератури є вагомим, а її роботи залишають глибокий слід у душах тих, хто їх читає.
Нагороди
- У 2024 роман «Там, де заходить сонце» увійшов до списку найкращих видань року за версією PEN Ukraine[4]
- 3 квітня 2025 року Олена Пшенична стала лавреаткою премії імені Олеся Гончара за роман «Там, де заходить сонце»[5]
Примітки
- ↑ а б За мною сотні років історії і багато людей, яким було значно важче, – Олена Пшенична, випускниця УКУ - УКУ. ucu.edu.ua (укр.). 14 лютого 2025. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Історії випускників: Олена Пшенична. Litosvita (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 9 квітня 2025.
- ↑ Там, Де Заходить Сонце (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2024. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Які найкращі книжки 2024 року?. PEN Ukraine (укр.). 27 грудня 2024. Процитовано 9 квітня 2025.
- ↑ Олена Пшенична — лауреат премії імені Олеся Гончара у 2025 році. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (укр.). 3 квітня 2025. Процитовано 9 квітня 2025.
- Народились 23 лютого
- Народились 1985
- Лауреати Державної літературної премії України імені Олеся Гончара
- Українські письменниці
- Персоналії:Броварський район
- Уродженці Гоголева (Броварський район)
- Випускники Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
- Випускники Українського католицького університету