Прудніков Віктор Олексійович
Народився	4 лютого 1939(1939-02-04) Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Помер	3 січня 2015(2015-01-03) (75 років) Москва, Росія
Поховання	Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Військове звання	генерал армії і генерал армії
Партія	КПРС
Нагороди

Віктор Олексійович Прудніков (4 лютого 1939(19390204), місто Ростов-на-Дону, тепер Ростовської області, Російська Федерація — 3 січня 2015, Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал армії, головнокомандувач військ Протиповітряної оборони СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.

Народився в багатодітній родині. У 1953—1956 роках — курсант Ростовської спеціальної школи Військово-повітряних сил (ВПС) СРСР.

У Радянській армії з 1956 року. У 1959 році закінчив Армавірське військове авіаційне училище льотчиків протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

У 1959—1960 роках — льотчик-інструктор, з 1960 року — старший льотчик-інструктор навчального винищувального полку Армавірського військового авіаційного училища льотчиків ППО СРСР.

Член КПРС з 1960 року.

У 1967 році закінчив Військово-повітряну академію.

З 1967 року — заступник командира — штурман ескадрильї, з 1968 року — командир ескадрильї. З 1970 року — заступник командира по льотній підготовці, а з лютого 1971 року — командир винищувального авіаційного полку ППО. Багато років служив в Сибіру і на Далекому Сході РРФСР.

З липня 1973 року — заступник командира, з січня 1975 року — командир винищувальної авіаційної дивізії ППО. У січні 1978 — січні 1979 року — 1-й заступник командувача 11-ї окремої армії ППО СРСР.

У 1981 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1981—1983 роках — 1-й заступник командувача 8-ї окремої армії ППО Київського військового округу.

У серпні 1983 — серпні 1989 року — командувач 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони (ППО) — заступник командувача військ Київського військового округу з ППО.

У серпні 1989 — вересні 1991 року — командувач військ Московського округу ППО.

З вересня 1991 року — Головнокомандувач Військ ППО — заступник Міністра оборони СРСР. З лютого 1992 року — Головнокомандувач Військ ППО Об'єднаних Збройних Сил держав-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД).

У серпні 1992 — грудні 1997 року — Головнокомандувач військ ППО Російської Федерації й одночасно — голова координаційного комітету держав — учасниць СНД з питань ППО.

У грудні 1997 — червні 2001 року — начальник Штабу по координації військової співпраці держав-учасниць СНД.

З лютого 2004 року — у відставці. Проживав у Москві.

• Генерал-лейтенант авіації
• Генерал-полковник авіації
• Генерал армії (1996)

• Орден Червоної Зірки
• Орден Червоного Прапора
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ст.
• Російський орден «За військові заслуги» (1996)
• Медалі
• Лауреат Державної премії Російської Федерації (1995)
• Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1995)

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-те скликання — 1985 р.

• [1]