Протефлазід
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
Класифікація | |
ATC-код | J05А |
PubChem | |
CAS | |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | |
Мол. маса | |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | |
Метаболізм | |
Період напіввиведення | |
Екскреція | |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | Протефлазід, ТОВ «НВК „Екофарм“», Україна, Р.П.№ UA/4220/01/01 |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | Імунофлазід, ТОВ «НВК „Екофарм“», Україна, Р.П.№ UA/5510/01/01 |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | Флавозід, ТОВ «НВК „Екофарм“», Україна, Р.П. № UA/5013/01/01 |
![]() | Було запропоновано приєднати статтю Імунофлазід до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з травня 2021. |
Протефлазід — найменування лікарського препарату, основним компонентом якого є флавоноїди глікозидів диких злаків — щучки дернистої (Deschampsia cetspitosa L.) та війника наземного (Calamagrostis epigeios L.).[джерело?]
Щодо ефективності препарату триває суперечка[1][2]. Станом на 2021 рік немає жодних науковометричних міжнародних публікацій щодо клінічно доведеного ефекту.
Властивості препарату
Виробником заявлена пряма противірусна дія препарату, яка проявляється в здатності впливати на вірус-специфічні ферменти (ДНК-полімераза, тимідинкіназа, зворотня транскриптаза, нейрамінідаза)[3], блокуючи таким чином реплікацію вірусів і перешкоджаючи прогресії інфекційного процесу, та пригнічувати розмноження вірусу у клітині.
Препарат, за заявленими виробниками даними, також здатний виступати індуктором ендогенного інтерферону (α та γ), що сприяє підвищенню стійкості організму до вірусних та бактеріальних інфекцій. Передбачається можливість довготривалого застосування без загрози розвитку рефрактерності[4] (гіпореактивності) та виснаження імунної системи. Клінічними дослідженнями встановлено, що за умови довгострокового щоденного вживання препарату не виникає рефрактерності імунної системи: не спостерігається пригнічення активності α- та γ-інтерферонів, завдяки чому не розвивається порушень імунного статусу людини[джерело?]. Це забезпечує імунологічну безпеку при застосовуванні препарату протягом тривалого часу для лікування рецидивуючих хронічних інфекцій. Виробник також вказує на наявність антиоксидантної та апоптозмодулюючої активності[5] у препарату, тому він може застосовуватися у людей з хронічними інфекційними захворюваннями[6].
Побічна дія
Препарат, як правило, не спричинює побічних реакцій. У рідкісних випадках можливі алергічні реакції, головний біль, шлунково-кишкові розлади. У пацієнтів з хронічним гастродуоденітом можливе його загострення, виникнення гастроезофагеального рефлюксу.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
Заявлено, що під час клінічного застосування встановлено можливість та доцільність комбінації Протефлазіду з антибіотиками та протигрибковими препаратами для лікування вірусно-бактеріальних і вірусно-грибкових захворювань. Негативних проявів унаслідок взаємодії з іншими лікарськими засобами не встановлено.
Застосування у період вагітності або годування груддю
При проведенні доклінічних досліджень тератогенного, мутагенного та канцерогенного впливів не виявлено. Клінічний досвід застосування препарату у II та III триместрах вагітності та у період годування груддю негативного впливу не виявив. Проте необхідно дотримуватися правил призначення лікарських засобів у період вагітності або годування груддю, оцінюючи співвідношення користь/ризик.
Застосування у дітей
Застосування Протефлазіду дітям можливе від народження[7].
Див. також
Примітки
- ↑ Коментар ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» стосовно препарату Протефлазід [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] 2020
- ↑ Фуфломіцин «Протефлазід», попри піар-кампанію виробника, медики брати не хочуть. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Звіт «О доклиническом изучении новых (лечебных) форм Протефлазида® на моделях вируса гриппа». АМН України. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. — Київ. — 2006.
- ↑ Звіт про науково-дослідну роботу «Проведення додаткових клінічних випробувань препарату Протефлазід®». Інститут епідеміології та інфекційних хвороб (ІЕІХ). — Київ. — 2002.
- ↑ «Влияние препарата Протефлазид® на состояние гена C-MYC в культурах злокачественных лимфоидных клеток человека». Звіт. НАН України. Інститут экспериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького. — 2002.
- ↑ В. В. Чоп'як, Г. А. Потьомкіна, І. Вальчук та ін. «Эффективность монотерапии препаратом Протефлазид® при лечении больных с хронической EBV-вирусной инфекцией в стадии реактивации». «Імунологія та алергологія». — 2008. — № 1.
- ↑ Архів: Інструкція
Література
- А. П. Танько, Л. В. Потапова, М. В. Самойлова. «Современные позиции иммунотерапии при патологии шейки матки у беременных». «Репродуктивное здоровье женщины». — 2006. — № 3 — с. 136—138.
- Ю. М. Кінаш, «Клинико-иммунологическая характеристика детей с рецидивирующим бронхитом и дифференциальный подход к их реабилитации и профилактики» авт. реф.. Київ, 2010.
- Ю. Г. Резніченко, Р. Л. Шевченко, В. І. Бессікало та співавт. «Поиск путей профилактики острых респираторных заболеваний у детей — жителей крупного промышленного города». / «Современная педиатрия» — 2 (19) — 2008 — с. 49-50.
- «Влияние препарата Протефлазид® на состояние гена C-MYC в культурах злокачественных лимфоидных клеток человека». Звіт. НАН України. Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького. — 2002.
- Звіт про науково-дослідну роботу «Проведення додаткових клінічних випробувань препарату Протефлазід®». Інститут епідеміології та інфекційних хвороб (ІЕІХ). — Київ. — 2002.
- Звіт «О доклиническом изучении новых (лечебных) форм Протефлазида® на моделях вируса гриппа». АМН України. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. — Київ. — 2006.
- В. В. Чоп'як, Г. А. Потьомкіна, І. Вальчук та ін. «Эффективность монотерапии препаратом Протефлазид® при лечении больных с хронической EBV-вирусной инфекцией в стадии реактивации». «Иммунология и аллергология». — 2008. — № 1.