Прозо́рість води́ (англ. transparency of water, water clarity, нім. Wasser-durchsichtigkeit f, Durchsichtigkeit f des Wassers) – властивість води пропускати вглиб світлові промені. Прозорість води залежить від товщини шару води, через яку проходить світло, від кольоровості і каламутності води, тобто від вмісту в ній різних барвників, завислих мінеральних і органічних речовин.

Мірою прозорості служить висота стовпа води, за якої можна спостерігати білий диск-прозоромір певних розмірів, що його занурюють у воду, або розрізняти на білому папері стандартний шрифт певного розміру і типу. Результати виражаються в сантиметрах із зазначенням способу вимірювання.

За ступенем прозорості води поділяють на:

• 1) прозорі;
• 2) слабко прозорі;
• 3) слабко каламутні;
• 4) каламутні;
• 5) сильно каламутні.

Найпрозоріша вода в Саргасовому морі - до 66 м.

У природних водоймах для оцінки прозорості користуються диском Секкі. Його опускають на таку глибину, щоб він повністю зник з виду, ця глибина й уважається прозорістю. Подібний спосіб вимірювання був уперше застосований у ВМС США в 1804 році. У цей час існує також ряд електронних приладів для вимірювання прозорості води.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.