Премія Бресси італ. Premio Bressa
Країна	Італія
Тип	cultural prized і наукова нагородаd
Вручає:	Туринська академія наук
На честь:	Чезаре Брессаd
Нагородження
Засновано:	1836
Перше:	1879
Останнє:	2006
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Бресси  (8)
Черговість
Сайт	accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premi-del-passato/premio-bressa

Премія Бресси (італ. Premio Bressa) — наукова нагорода від Туринської академії наук, що була заснована у 1836 році завдяки пожертві за заповітом науковця-фізика Чезаре Бресси (італ. Cesare Bressa, 1783—1836). Премія була поперемінно національною і міжнародною із системою ротації таких наукових дисциплін як хімія, фізіологія, фізика, геологія, математика, патологія, історія, статистика, географія^[1][2].

Проте знадобилося довгих сорок років, щоб отримати можливість вперше присудити премію після того, як у липні 1876 року померла Клаудія Амата Дюпече, бенефіціар спадку. Тому Академія офіційно оголосила про перший конкурс лише на засіданні 10 грудня того ж року. За рішенням доктора Мортари у конкурсі могли брати участь науковці з будь-якої країни з відкриттями чи науковими роботами, які вони виконали протягом періоду 1875—1878 років.

Першим премію отримав Чарлз Дарвін за свої ботанічні дослідження. Загалом у першому конкурсі взяли участь 11 дуже різних науковців. Окрім Дарвіна, можна побачити такі імена вчених, що претендували на премію за свої здобутки: інженер Ораціо К'яццарі (італ. Orazio Chiazzari), за нову систему для живлення котлів локомотивів; Берлінська академія наук за видання «Corpus inscriptionum latinarum»; Луї-Поль Кайєте і Рауль-П'єр Пікте за відкриття зрідження газів; професор Альфред Ледьє (фр. Alfred Ledieu) за дві різні праці, що стосуються навігації та флоту; хімік Поль Еміль Лекок де Буабодран за відкриття галію та публікації про спектрометричний аналіз; Альфред Рассел Воллес за роботу з питань географічного поширення тварин; американський астроном Асаф Голл за відкриття супутників Марса; британський дослідник Генрі Мортон Стенлі за географічні відкриття, зроблені в Африці; трієстський математик Джуліо Асколі за один із своїх мемуарів і, навіть, Александер Грем Белл за винахід телефону^[1].

Коли першу премію ще не було присуджено, Академія 29 грудня 1878 року запустила механізм (тобто створення ради, публікація оголошення тощо) для проведення другої номінації, яка стосувалась чотириріччя 1877—1880 років і призначеної лише для італійських науковців. Цього разу був оголошений переможцем 28 грудня 1881 року італійський мандрівник Луїджі Марія Д'Альбертіс за географічні та етнографічні відкриття, описані в його праці під назвою «До Нової Гвінеї: що я бачив і що я зробив» (італ. Alla nuova Guinea: ciò che ho veduto e ciò che ho fatto).

Востаннє премію присуджували у 2006 році. Спочатку премія вручалась як визнання відкриттів, зроблених за чотирирічний період, що передував даті присудження. До 2006 року, коли премія Бресси була присуджена востаннє, було нагороджено 35 номінантів, а мандрівник Філіппо Де Філіппі^[en] (1869—1938) отримував її двічі поспіль.