| Поштовий будинок | |
|---|---|
| |
| 50°27′33″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.4593023° пн. ш. 30.5258204° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ[1] |
| Тип | будівля |
  Поштовий будинок Поштовий будинок (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Поштовий будинок, Поштова станція, Станційний будинок — одноповерховий будинок в стилі класицизму в Києві на Поштовій площі, пам'ятка історії та архітектури. Був зведений у 1853–1865 роках як головна будівля комплексу подільської поштової станції; єдина споруда комплексу, що збереглась до нашого часу[2].
У 1963 відповідно до постанови РМ УРСР № 970 від 24.08.1963 р. поштовий будинок був взятий від охорону держави і отримав статус пам'ятки національного значення.
Використовується як експозиційне приміщення заповідника «Стародавній Київ», тут розміщена постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві»[3].
Історія подільської поштової станції
Подільська поштова станція була зведена у другій половині XIX ст. у місці прилучення Набережного шосе до Подолу. Ця станція була не єдиною в Києві, але мала особливе значення завдяки розташуванню у найжвавішому торговому районі з найбільшими базарами, кустарними і промисловими підприємствами, контрактовими ярмарками і пристанню[3].
У 1975 всі споруди комплексу, окрім поштового будинку, були розібрані у зв'язку з будівництвом станції метро «Поштова площа»[2].
Поштовий будинок
У 1976–1982 поштовий будинок відреставрували, було відтворене первісне оздоблення фасаду (автори проєкту — архітектори Р. Бикова, В. Мирошниченко, В. Сударенко).
Після реставрації у будинку було розташоване правління Товариства філателістів, а також філателістична виставка і експозиція з історії поштового зв'язку на основі зібрання київського колекціонера О. М. Лазаренка. У 1993 році ця експозиція була передана до Ніжина, де на її основі утворений музей «Ніжинська поштова станція».
Тепер будівля використовується як експозиційне приміщення заповідника «Стародавній Київ»[2].
Архітектура
Поштовий будинок розташований посередині Поштової площі і являє собою характерний зразок цивільної класицистичної архітектури. Будинок одноповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний з тильним виступом. Фасад симетричний відносно центральної осі, яка підкреслена трикутним щипцем; стіни рустовані. Прорізи вікон і порталу оздоблені архівольтами та фільонками; під карнизом розміщені великі модульони[2].
Примітки
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ а б в г Михайло Кальницький. Поштова станція, 1853—65 (архіт., іст.). // Звід пам'яток історії та культури України / 1999. — Кн. 1. — Ч. 2. — Київ. — М — С. — С. 609–1216. (стор. 973–974)
- ↑ а б Постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві». КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. 2010. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
Посилання
- Дмитро Малаков. Із Києва до Житомира — на перекладних. "День" 17 серпня 2013.
- Кальницкий М. Что за здание трещит на Почтовой площади (рос.)
- Почтовая станция
| Збудовані споруди | Музей історії Великої Вітчизняної війни • будівля київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна • кінотеатр «Київська Русь» • Палац урочистих подій • літня сцена «Мушля» • Арка дружби народів • Обеліск місту-герою • Пам'ятник В. Вернадському • Пам'ятник М. Гоголю • Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва |    |
|---|---|---|
| Реконструйовані споруди | ||
| Реконструйовані вулиці та площі | ||
| Створені | ||
| Твори мистецтва | ||
| Книжки | Енциклопедичний довідник «Київ» • том «Київ» (серія «Історія міст і сіл Української РСР») | |
| Вшанування | ||