Почесне звання

Почесне звання у Вікісховищі

Почесне звання — це державна нагорода країни, яка присвоюється за особисті заслуги перед нею громадянам, що працюють у відповідній галузі економічної, соціально-культурної або військової (правоохоронної) сфери, як правило, не менше певної кількості років, мають високі трудові досягнення та професійну майстерність.

Присвоєння почесних звань провадиться розпорядженнями (указами) найвищих керівників країни або органів влади. Почесні звання можуть бути присвоєні як громадянам країни, так і іноземцям та особам без громадянства. Також почесні звання присвоюються іншими установами, для прикладу — закладами вищої освіти^[1].

Інститут нагородження почесними званнями з'явився у нагородній системі Українській РСР на початку існування радянської влади на території сучасної Україні. Вперше нагородження відбулося у 1922 — володарем цього звання стала акторка Марія Заньковецька, останнім — нагороджений у 1990 військовий диригент Олександр Салік. Згодом з'явилися народні та заслужені артисти України^[2].

В Україні всі почесні звання рівнозначні між собою, окрім тих, що мають ступені^[3] та їхнє присвоєння проваджується указами Президента.

• Почесні звання України
• Почесні звання Української РСР
• Почесний громадянин міста

• Звання почесні // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• espreso.tv