Португальське рококо — стиль та період у розвитку португальського мистецтва.

У XVIII столітті форми рококо, що прийшли з Франції, а також з Іспанії, де поширенню стилю сприяв архітектор Тьєполо, знаходять благодатний ґрунт в Португалії. Змінивши собою монументальніше бароко, рококо було одночасно і логічним результатом його розвитку, і художнім антиподом. З бароковим стилем рококо об'єднує прагнення до завершеності форм, проте тут вони наділені рисами легкості та витонченості. В архітектурі рококо виражалося в вибагливій, вишуканій обробці інтер'єрів, що включає складний асиметричний орнамент — різьблений, ліпний або мальований, численні дзеркала, панно, картуші. Темніші кольори та пишна, важка позолота барочного декору змінялися світлими тонами — рожевими, блакитними, зеленими, з великою кількістю білих деталей. На розвиток рококо в Португалії також наклали свій відбиток традиції мусульманського мистецтва, стиль мудехар та орнамент арабесок.

• 
  «Церемоніальний фасад» палацу Келуш
• 
  Церква Франциска Ассизького, Оуру-Прету, Бразилія. Архітектор Алейжадінью
• 
• 
• 
  Національний палац Мафра

• Рококо (порт.)
• Рококо в Португалії (порт.)
• Історія архітектури в Португалії (порт.)

Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.