Блакитний хлопчик The Blue Boy
Автор	Томас Гейнсборо
Час створення	1770
Розміри	178 × 122 см
Матеріал	полотно
Техніка	олія
Місцезнаходження	Гантингтонскаї бібліотека-музей ( США, Каліфорнія)

«Блакитний хлопчик» або «Хлопчик у блакитному» (англ. The Blue Boy) — портрет англійського живописця Томаса Гейнсборо, написаний 1770 року.

Томас Гейнсборо писав цей портрет в кінці 1769 або на початку 1770 року^[1]. Для портрета художникові позував 18-річний Джонатан Баттел (1752–1805), син торговця залізними товарами, якого Гейнсборо зумисно вбрав у аристократичний костюм блакитного кольору.^[2] Джонатан Баттл зображений у костюмі не сучасного йому XVIII, а початку XVII століття. Таким чином портрет є алюзією на портрет хлопчика в червоному барокового нідерландського художника Антоніса ван Дейка.

Блакитний колір, збагачений тонкою грою рефлексів, створює яскраву гру кольорів. Спокійна й невимушена поза позбавлена афектації надає портрету реалістичності. Для портрета Блакитного хлопчика властивий головний прийом Гейнсборо — розчинення одного кольору в іншому за допомогою окремих мазків іншого тону, вкраплених в кольорову поверхню предметів.

Вибір блакитного кольору для картини Гейнсборо пояснював бажанням довести своєму конкурентові художнику Джошуа Рейнольдсу, що цей колір може займати в картині центральне місце, що заперечував Рейнолдс^[3].

1796 року Баттел розорився, і його портрет пішов з молотка. Змінивши кількох власників (серед яких художник Джон Гоппнер), до 1809 році «Хлопчик у блакитному» став власністю родини Гросвенор, глава якої носить титул герцога Вестмінстера. Під час так званого «розпродажу Європи» по закінченні Першої світової війни, портрет у герцога через посередництво арт-дилера Джозефа Давіна придбав американський «залізничний король» Генрі Гантінгтон. Ціна угоди становила $728 тис. і на той момент вважалася рекордною.

Перед вивезенням за океан портрет експонувався в Лондонській Національній галереї, де його побачили не менше 90 000 осіб^[4]; а директор музею написав на звороті картини слова прощання від особи англійців. З 1928 року картина є одним з найцінніших експонатів колекції Гантингтонскої бібліотеки-музею в Каліфорнії.

• Werner Busch: Gainsboroughs Blue Boy – Sinnstiftung durch Farbe. In: Städel-Jahrbuch NF 17, 1999, p. 331–348 (Файл PDF [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]).
• Robyn Asleson, Shelley Bennett: British paintings at The Huntington. Huntington Library, Art Collections, and Botanical Gardens, San Marino / Yale University Press, New Haven, London 2001, ISBN 0-300-09056-0, p. 104–111 Nr. 17.
• Susan Sloman: Gainsborough’s ’Blue boy’. In: The Burlington magazine 155, Nr. 1321, 2013, p. 231–237.
• Conisbee, Philip. The Ones That Got Away, essay from Saved! 100 Years of the National Art Collection Fund (2003, ed. Richard Verdi). London: Scala
• Conlin, Jonathan (2006). The Nation's Mantelpiece: A history of the National Gallery. London: Pallas Athene
• Tyler, David. Jonathan Buttall in the Oxford Dictionary of National Biography (2004). Oxford: Oxford University Press

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блакитний хлопчик

• The Blue Boy - Блакитний хлопчик на сайті Гантингтонскої бібліотеки-музею [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Блакитний хлопчик на сайті gardenofpraise.com [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]