Портнов Ларіон Федорович

Ларіон Портнов
Ларіон Портнов
2-й міський голова Одеси
	1797 — 1800
Попередник	Андрій Желєзцов
Наступник	Іван Кафеджі
Народився	1749; Орел, Російська імперія
Помер	1837; Одеса, Російська імперія
Відомий як	купець
Національність	росіянин
У шлюбі з	Наталія
Діти	три сини та дочка
Релігія	православ'я

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Портнов.

Ларіон (Іларіон) Федорович Портнов (нар. 1749, Орел, Російська імперія — пом. 1837, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський купець другої гільдії, 2-й міський голова Одеси (1797—1800).

Життєпис

Портнов прибув ще у Хаджибей і вже у 1792–1793 роках побудував житлові будови та узаконив їх, що вдавалося далеко не кожному. Вже в 1795 році він «мав постійну осілість» в Одесі та «виробляв досить значну торгівлю лісом та іншими російськими товарами» (залізом, мануфактурою). Він отримав дільниці № 61 та 62 в тому ж 8-му кварталі Військового форштадта. Будинок Портного знаходився на розі Рішельєвскої і Дерибасівської, через багато років, був куплений грецьким сімейством заможних негоціантів Ралі, і на його місці в кінці позаминулого століття побудували новий будинок (нині — вул. Рішельєвська, 5). Крім того, Портнов володів лавками в так званому старому гостинному ряду на проспекті Українських Героїв.

У відомості 1798 року є наступна інформація: торгує на 5 100 рублів, у тому числі в Росії на 1.5 рублів; має два кам'яних будинки, трактир, харчевню з шістьма приміщеннями та погребом, чотири лавки і один двоповерховий флігель; займається підрядами і віддачею нерухомості в найм. У будинку Ларіона Портнова містилася одна з перших в Одесі ресторацій (ресторан, трактир, чиста харчевня), в якій збиралися переважно шкіпери, лоцмани, морські біржові маклери, фактори, страхові агенти — греки, італійці, югослав'янці.

Зі вступом на престол Росії Павла міське положення 1785, введене указом Катерини II, згідно з яким у містах утворювалися Загальні міські думи під головуванням міського голови, припиняє своє існування. У 1797 році міським головою обраний Ларіон Федорович Портнов.

Подружжя Портнових дожило до глибокої старості, бо оголошення від Одеського сирітського суду про виклик їх спадкоємців і боржників вміщено в «Одеському віснику» лише 1 травня 1837.