Олексій Попов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 6 березня 1980 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Запоріжжя, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна→ Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
СДЮШОР «Металург» (Запоріжжя) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Олексі́й Микола́йович Попо́в (нар. 6 березня 1980, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — колишній український футболіст і футзаліст, воротар, старший тренер російського клубу «Норільський нікель».
Олексій Попов народився у народився у спортивній сім'ї. Мама на той момент була членом збірної СРСР з легкої атлетики, а батько був членом збірної СРСР з важкої атлетики. Обоє — майстри спорту СРСР. Старший брат Андрій теж займався футболом[1].
Майбутній воротар ще в дитячому садку зібрав свою першу команду з футболу. Старший брат Попова займався футболом, і, побувавши у нього на тренуваннях, молодший брат також почав займатися цією грою. Майбутній воротар починав як польовий гравець, діяв в обороні, але в певний момент у його команди виникла проблема з воротарем і він вирішив себе спробувати в цьому амплуа.
Вихованець запорізької СДЮШОР «Металург». Перший тренер — Микола Скрильник. Надалі покращував майстерність під керівництвом Равіля Шаріпова і Євгена Булгакова. 1995 року виграв два юнацьких чемпіонати України (для гравців 1980 і 1978 рр. н.)[2].
Півроку пробув в основній команді під керівництвом Олександра Томаха. У сезоні 1996/97 молодий воротар потрапив у заявку на два останні матчі з київським «Динамо» (15.06.1997)[3] і запорізьким «Торпедо» (23.06.1997)[4]. На початку наступного сезону опинився в заявці на гру з тернопільською «Нивою» (09.08.1997)[5].
Після цього один з партнерів президента і спонсорів «Металургу» організував свій футзальний клуб, куди перейшло четверо молодих гравців «Металурга», включаючи Попова.
У «Віннер Форд-Університет» воротар провів два сезони, після чого команду розформували і перед стартом сезону 1999/2000 Попов перейшов у «Запоріжкокс».
Після двох сезонів у складі запорізького клубу, воротар отримав пропозицію від київського «ІнтерКрАЗа», але її перебив донецький «Шахтар», до якого він і приєднався[6], підписавши контракт на 2 роки[1]. У складі «гірників» Попов виступав впродовж 2001—2005 рр., і за цей час по три рази вигравав чемпіонат і кубка України. 7 жовтня 2002 року дебютував у Кубку УЄФА у матчі «Шахтар»-«Торніо»[7].
З 2005 року гравець московського «Динамо», куди його особисто запросив президент клубу Костянтин Єременко. В кінці 2005 року прийняв російське громадянство, щоб не вважатися там легіонером[8]. У складі динамівського клубу став шестиразовим чемпіоном і п'ятиразовим володарем кубка Росії та переможцем Кубка УЄФА з футзалу 2006-07. У липні 2009 року продовжив контракт з «Динамо» ще на 4 роки[9].
Літом 2013 року перейшов у інший московський клуб «Діна»[10], але не потрапив в заявку клубу на новий чемпіонат через те, що став вважатися легіонером згідно з новим законом про ліміт на легіонерів[11]. Згодом Олексій був відправлений в оренду в «Єнакієвець», але РФС заблокував цей перехід через те, що Попов подав документи на зміну футбольного громадянства[12].
У березні 2014 року перейшов на правах оренди в азербайджанський «Араз»[13], з яким встиг виграти золоті нагороди чемпіонату і бронзу в Кубку УЄФА. Керівництво «Діни» чекало, щоб вирішилося питання з футбольним громадянством і його не визнавали легіонером або ж збільшили ліміт на легіонерів. Нічого з цього не відбулося і Попов, повернувшись з оренди, став п'ятим легіонером. Тренер москвичів Андрій Юдін вирішив, що з п'яти легіонерів команду має залишити саме Попов[14].
У серпні 2014 року уклав контракт з «Норільським нікелем»[15]. У сезоні 2014/15 з новою командою дійшов до фіналу Кубка Росії.
2017 року отримав наукову ступінь доктора філософії з фізичної культури і спорту (кандидат наук)[16].
25 травня 2018 року Попов офіційно оголосив про закінчення кар'єри[17].
Після завершення ігрової кар'єри увійшов в тренерський штаб «Норільського нікеля»[18].
26 жовтня 2020 року отримав «В»-диплом УЕФА з футзалу[19].
28 вересня 2000 року дебютував у складі збірної України у матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи проти збірної Латвії (10:1)[20].
Разом зі збірною України з футзалу ставав срібним призером чемпіонатів Європи 2001 (0 матчів)[21] і 2003 років, також грав на чемпіонаті світу 2004 року (4 матчі)[22]. На чемпіонаті Європи 2005 року був основним воротарем, вийшовши у стартовому складі у всіх 5 матчах, причому у матчі проти збірної Росії був визнаний найкращим гравцем зустрічі[23]. У 2002 у складі студентської збірної України Попов їздив на чемпіонат світу серед студентів, де він у всіх п'яти матчах виходив в основному складі і завоював бронзові нагороди[24].
1998 року під час відпочинку на морі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Одруження відбулося тоді, коли воротар виступав за донецький «Шахтар». У пари є син Максим, який народився 2009 року[25]. 2 липня 2019 року у сім'ї Попових народився ще один син[26].
Любить подорожувати і відвідувати місця, що залишили слід в історії людства[27].
Віннер Форд-Університет
Запоріжкокс
- Вища ліга
- Володар Кубку Великого Дніпра: 2000 р.
«Шахтар»
«Динамо»
- Суперліга
- Кубок Росії
- Кубок УЄФА
- Міжконтинентальний кубок:
- Володар (1): 2013
«Араз»
- Прем'єр-ліга
- Кубок УЄФА
- Бронзовий призер (1): 2013/2014
«Норільський нікель»
Збірна України
- Чемпіонат Європи:
- Володар Кубку Пірамід: 2003[28]
Студентська збірна України
- Найкращий воротар чемпіонату України (1): 2001/02
- Найкращий воротар світу: 2003 (10 місце)[29], 2004 (9 місце)[30]
- Найкращий дебютант чемпіонату України: 1997/1998[31]
- Увійшов до списку 18 найкращих гравців чемпіонату України (2): 1998/1999, 2000/2001
- Увійшов до списку 15 найкращих гравців чемпіонату України (3): 2001/2002, 2002/2003, 2004/2005
- Найкращий воротар Кубку Великого Дніпра: 2000[32]
- Найкращий воротар Crocus-Cup: 2010[33]
- Найкращий гравець місяця у Суперлізі: березень 2018[34]
- Найкращий гравець матчу у Суперлізі (2): 6[35] і 9 туру[36] сезону 2010/11
- Найкращий гравець матчу у Елітному раунді Кубка УЄФА (2): проти «Економаца»[37] і проти «Кайрата»[38] у сезоні 2011/12
«Норільський нікель»
- Суперліга
- Кубок Росії
- Володар (1): 2019/20
Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Кубок УЄФА | Кубок Єременка | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
2005—2006 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 12 | −28 | 1 | −2 | 2 | −2 | - | − |
2006—2007 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 17 | −34 | 3 | −2 | 2 | −4 | - | − |
2007—2008 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 24 | −40 | 5 | −9 | 1 | 0 | - | − |
2008—2009 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 26 | −58 | 6 | −16 | 2 | −4 | - | − |
2009—2010 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 10 | −22 | 7 | −17 (1) | 0 | 0 | - | − |
2010—2011 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 27 | −67 (1) | 6 | −18 (1) | 0 | 0 | - | − |
2011—2012 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 19 | −51 | 4 | −21 | 4 | −5 | - | − |
2012—2013 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 8 | -14 (1) | 3 | -? | 4 | -7 | - | − |
2013—2014 | «Араз» | Прем'єр-ліга | 16 | -? | ? | -? | 2 | −7 | - | − |
2014—2015 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 27 | -? (1) | 7 | -? | - | − | - | − |
2015—2016 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 17 | -? | 1 | -? | - | − | - | − |
2016—2017 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 22 | -? | 0 | 0 | - | − | 2 | -6 |
2017—2018 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 13 | -? | 5 | -? | - | − | 2 | -6 |
- ↑ а б ЛЮЛЬКА Олег. Олексій Попов: «Кролика, якого приготувала майбутня теща, я проковтнув, немов удав» // Газета «Український футбол». — 2001. — Вип. 168 (931) (24 листопада). — С. 8.
- ↑ Достижения команд ДЮСШ (рос.)
Алексей Попов: «Мечтаю поиграть за рубежом» // Передматчевая программка «Запорожкокс-Университет» (Запорожье) - «Униспорт-Будстар» (Киев). — 2000. — 2 декабря. — С. 4-5. (рос.) - ↑ Павленко Игорь. «Металлург» — «Динамо» - 0:0 // Газета «Команда». — 1997. — Вип. 64 (323) (19 июня). — С. 3. (рос.)
- ↑ Павленко Игорь. «Торпедо» - «Металлург» — 0:4 // Газета «Команда». — 1997. — Вип. 67 (326) (26 июня). — С. 2. (рос.)
- ↑ Боберский Олег. «Нива» — «Металлург» З — 1:2 // Газета «Команда». — 1997. — Вип. 86 (345) (12 августа). — С. 4. (рос.)
- ↑ ШАХРАЙ Роман. Без чемпіона // Газета «Український футбол». — 2001. — Вип. 128 (891) (15 вересня). — С. 6.
- ↑ Профіль Олексія Попова на сайті УЄФА (рос.)
- ↑ Троє провідних гравців збірної України стали росіянами // Газета «Український футбол». — 2005. — Вип. 150 (1680) (19 листопада). — С. 4.
- ↑ 07.07.2009 — Алексей Попов продлил контракт на четыре года. (рос.)
- ↑ Алексей Попов стал игроком И. С. К. «Дина» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Попов не попал в заявку «Дины» на новый сезон Суперлиги (рос.)
- ↑ РФС наложил вето на переход в аренду Алексея Попова (рос.)
- ↑ Алексей Попов перешёл в Араз на правах аренды (рос.)
Алексей Попов: «Мне не понятно, почему в такой огромной стране не могут собрать команду из собственных воспитанников» (рос.) - ↑ Роман Козлов: «Я не кошка с девятью жизнями, но право на ошибку у меня какое-то есть» (рос.)
- ↑ Алексей Попов стал игроком «Норильского никеля» [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Первые обладатели кубка УЕФА от России. Что с ними стало? (рос.)
- ↑ Спасибо, Алексей за проведенные игры в «Норникеле» (рос.)
- ↑ Вратарь, завершивший карьеру продолжит работу в заполярном клубе (рос.)
- ↑ Відбулося вручення ліцензій слухачам курсу «В»-диплом УЄФА з футзалу. Архів оригіналу за 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ ШАХРАЙ Роман. І залишилась нам на «десерт» Андорра // Газета «Український футбол». — 2000. — Вип. 147 (713) (30 вересня). — С. 8.
- ↑ Газета «Команда», № 47 (1150), 14 березня 2001 року
- ↑ Technical Report and Statistics FIFA Futsal World Championship Chinese Taipei 2004
- ↑ Technical Report UEFA Futsal Championship Czech Republic 2005
- ↑ Студентський чемпіонат 2002 року (англ.)
- ↑ 28.08.2009 — Алексей Попов: «Испытываю фантастические чувства!…» (рос.)
- ↑ Несколько минут назад в семье старшего тренера Мини-футбольного клуба «Норильский никель» Алексея Попова... (рос.)
- ↑ Интервью с игроком МФК "Динамо" (Москва) Алексеем Поповым специально для ЗОАМФ (рос.)
- ↑ 2 кубок Пирамид 2003 (Египет, Каир) [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Futsalplanet Awards: World Futsal Goalkeeper of the Year 2003 (англ.)
- ↑ Best Goalkeeper of the Year 2004 (англ.)
- ↑ Газета «Команда», № 124 (535), 19 серпня 1998 року
- ↑ Книга «XI международный турнир Кубок Большого Днепра», 2001 рік
- ↑ 21.10.2010 — Попов — лучший вратарь «Crocus-Cup» (рос.)
- ↑ Лучший игрок марта. Мнение футзалистов (рос.)
- ↑ 01.11.2010 — Попов — лучший игрок матча (рос.)
- ↑ 13.12.2010 — Сирило и Попов — лучшие игроки матча! (рос.)
- ↑ 17.11.2011 — Алексей Попов — лучший!
- ↑ 20.11.2011 — Алексей Попов — лучший! (рос.)
- Гулій, Андрій. Олексій ПОПОВ: «Якби не Динамо, грав би в Шахтарі до кінця». sport.ua. Процитовано 17 лютого 2015.
- Гулій, Андрій. Олексій ПОПОВ: «Коли грає Україна, кішки шкребуть на душі». sport.ua. Процитовано 17 лютого 2015.
- Гулій, Андрій. Олексій ПОПОВ:«Найгіркіше – більше не можу грати за Україну». sport.ua. Процитовано 17 лютого 2015.
- 01.03.2013 — Елена Попова: «Алексей — романтик, и с ним я счастлива» (рос.)
- МФК «Динамо». Десять лет побед! Юбилейное издание посвященное десятилетию МФК «Динамо». — Москва, 2012. — 253 с. (рос.)
- Народились 6 березня
- Народились 1980
- Майстри спорту України міжнародного класу
- Гравці чемпіонату Європи з футзалу 2001
- Гравці чемпіонату Європи з футзалу 2003
- Гравці чемпіонату світу з футзалу 2004
- Гравці чемпіонату Європи з футзалу 2005
- Уродженці Запоріжжя
- Українські футболісти
- Українські футзалісти
- Гравці збірної України з футзалу
- Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)
- Гравці МФК «Віннер Форд — Університет»
- Гравці МФК «Запоріжкокс»
- Гравці МФК «Шахтар»
- Гравці МФК «Динамо» Москва
- Гравці МФК «Діна»
- Гравці МФК «Араз»
- Гравці МФК «Норільський нікель»
- Натуралізовані громадяни Росії
- Українські емігранти в Росії