Поляризаційна тотожність тісно пов'язана із правилом паралелограма, адже для нормованого простору (V, ), скалярний добуток на V для якого існує якщо і тільки якщо виконується правило паралелограма. Тоді скалярний добуток однозначно виражається через норму саме за допомогою поляризаційних тотожностей:[1][2].
Якщо векторний простір є над полем дійсних чисел, тоді виконують рівності:
Різні варіанти поляризаційних тотожностей є еквівалентними згідно правила паралелограма:
Формули виводяться із властивостей скалярного добутку:
і аналогічно
Виразивши скалярний добуток через норми у цих тотожностях можна одержати перші дві форми поляризаційної тотожності. Віднявши від першої рівності другу можна одержати третю форму.
Дійсна частина скалярного добутку (незалежно від того чи він є у дійсних чи комплексних просторах і антилінійним по першій чи другій координаті) є симетричною білінійною формою, яку можна виразити поляризаційною тотожністю:
Натомість уявна частина залежить від того чи добуток є антилінійним по першій чи другій координаті.
Якщо скалярний добуток є антилінійним по першій координаті, тоді для всіх
.
Якщо скалярний добуток є антилінійним по другій координаті, тоді для всіх
тоді поляризаційні тотожності задають скалярний добуток для якого для всіх .
Це означає, що, наприклад, для дійсних векторних просторів, якщо виконується правило паралелограма, то функція, значення якої для є рівним є скалярним добутком.
Якщо норма задана скалярним добутком, то вона задовольняє поляризаційну тотожність
для всіх
Нехай тепер маємо довільний дійсний нормований простір із нормою , що задовольняє правило паралелограма. Тоді введена вище функція є скалярним добутком, що породжує норму, тобто:
для всіх
для всіх і всіх
(властивості і тоді випливають із аналогічних властивостей норми).
Властивості (1) і (2) відразу випливають із підстановки: і властивості: .
Для доведення (3) необхідно довести:
Еквівалентно:
До доданків у лівій стороні можна застосувати правило паралелограма:
Тоді після підстановки і перетворень одержується:
Але остання рівність одержується як різниця двох рівностей із правила паралелограма:
Це завершує доведення властивості (3).
Із властивості (3) випливає для і тоді елементарно для всіх Але із виконання (4) для випливає (4) для . Але скалярний добуток, сума і норма є неперервними у нормованому просторі, тому одержана внаслідок поляризаційної тотожності функція є неперервною від дійснозначного аргумента . Тому оскільки ця функція є рівною 0 для раціональних чисел, вона має бути рівною 0 і для всіх дійсних чисел, що завершує доведення властивості (4).
Цю формулу можна застосувати навіть у випадку полівхарактеристика яких є рівною 2, хоча у цьому випадку ліва сторона в усіх формулах буде рівною 0. У цьому випадку не існує формули для симетричних білінійних форм через квадратичні форми і ці два поняття є нееквівалентними.
Формули також можна застосувати для білінійних форм на модулях над комутативними кільцями, хоча знову ж квадратичну форму можна виразити через симетричну лише якщо 2 є оборотним елементом у кільці, в іншому випадку поняття не є еквівалентними. Наприклад для цілих чисел існують квадратичні форми і симетричні форми.
↑Butler, Jon (20 червня 2013). norm - Derivation polarization identities?. Mathematics Stack Exchange. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020. See Harald Hanche-Olson's answer.