|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Поляков Ілля Михайлович
Народився	16 вересня 1905(1905-09-16) Харків
Помер	4 листопада 1976(1976-11-04) (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія →  УРСР
Діяльність	біолог
Alma mater	Харківський інститут народної освіти
Заклад	Томський державний університет ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посада	директор лабораторії розвитку та запліднення рослин АН УРСР
Науковий ступінь	член-кореспондент АН УРСР
Членство	НАНУ
Відомий завдяки:	загальна біологічна концепція запліднення рослин

Ілля́ Миха́йлович Поляков (* 16 вересня 1905, Харків — † 4 листопада 1976) — український радянський біолог та історик науки, фахівець в галузі теоретичної біології, експериментальної ботаніки, 1948 — член-кореспондент АН УРСР.

1926 року закінчив Харківський інститут народної освіти.

По 1934 рік працював викладачем Комуністичного університету в Харкові.

У 1932—1941 та 1944—1948 роках завідував кафедрою генетики Харківського університету, в часі евакуації — в 1941—1944 — професор Томського університету.

Протягом 1947—1956 років працює в інституті генетики та селекції АН УРСР.

З 1956 по 1963 рік — замісник директора та завідувач лабораторії розвитку та запліднення рослин, у 1963—1974 роках — директор лабораторії.

Його наукові праці переважно присвячені експериментальній ботаніці, історії біології та теоретичним проблемам біології та дарвінізму. З'ясував ряд закономірностей запліднення квіткових рослин,

• досліджував цитологічні та фізіологічні причини вибірковості та множинного ефекту запліднення.

Обґрунтував уявлення про три фази запліднення квіткових рослин (загальна біологічна концепція запліднення рослин) — прогамна, гамогенез та постгамна.

В історії науки розробляв проблеми:

• еволюційної теорії,
• класифікації адаптації,
• мімікрії,
• спрямованості еволюції.

Аналізував праці Ч. Дарвіна, Ж. Ламарка, І. Мечникова, А. Т. Болотова.

Є автором першого в СРСР підручники «Курс дарвінізму» — 1941,

В 1935—1936 роках вийшли друком кілька курсів «Загальної біології»,

• 1954 — «Шкідники та хвороби лісових насаджень. Праці Всесоюзного інституту захисту рослин», Сельхозгіз,
• 1962 — «Ж. Б. Ламарк та вчення про еволюцію органічного світу», «Вища школа».

Був одним з авторів та редакторів монографії «Історія біології» — частина перша — 1972, частина друга — 1975.

• Експерт
• Знамениті, великі, геніальні люди(рос.)
• Електронічна книжниця(рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.