Полове́цькі ха́ни — спадкові голови половецьких орд в українських степах ХІ—ХІІІ століття. У руських джерелах називаються князями, у візантійських — архонтами; в історіографії їх прийнято називати ханами[1].
Тертер-оба (Тертровичі)
Кай (Каєвичі)
- Ясінь
- Боняк
- Алтунопа
- Аєпа
- Оселук
- Кітан
- Белюк
- Ізай Белюкович
- Гзак Белюкович
- Роман Кзич
- Гліб Тирієвич
- Кобяк
- Данило Кобякович
Ольберлю (Ольберлюєви)
Інші
Примітки
- ↑ Квітницький М. В. Половці // Енциклопедія історії України... Т. 8. С. 350.
Джерела
- Квітницький М. В. Половці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 112—118.