| Погруддя М.Ю. Лермонтова | |
| Дата створення / заснування |
3 жовтня 1964  |
|---|---|
 | |
| Країна |
 СРСР і  Україна |
| Адміністративна одиниця |
Кривий Ріг |
| Жанр |
публічне мистецтво |
| Творець |
Васякін Олександр Васильович |
| На честь |
Лермонтов Михайло Юрійович |
| З матеріалу |
чавун |
| Архітектор |
Juriy Petrovitsj Sitsjd |
| Час/дата припинення існування |
15 листопада 2024 |
| Висота |
3,5 м |
 | |
 Погруддя М.Ю. Лермонтова у Вікісховищі | |
47°54′26″ пн. ш. 33°20′44″ сх. д. / 47.90724° пн. ш. 33.34562° сх. д.
Погруддя М. Ю. Лермонтова — колишній пам'ятник-погруддя радянської доби російському письменнику Михайлу Лермонтову, що існував у 1964—2024 рр. у місті Кривий Ріг. Демонтований 15 листопада 2024 року в рамках деколонізації після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
Історія
Погруддя встановили з ініціативи криворізького архітектора і дизайнера Юрія Петровича Сича 3.10.1964 року з нагоди 150-річчя з дня народження поета по вулиці Лермонтова, 10 Центрально-Міського району м. Кривий Ріг Спочатку бюст виготовили з оргскла, але матеріал виявився ненадійним.
Через декілька років розпочалась руйнація пам'ятника. Чавунне погруддя відлила в ливарному цеху заводу «Криворіжсталь» бригада формувальників-ливарників під керівництвом Миколи Петровича Рєпнікова. Автори: скульптор Олександр Васильович Васякін, архітектор Юрій Петрович Сич.
Демонтований 15 листопада 2024 року в рамках деколонізації після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну[1].
Опис
Погруддя і подіум із чавуну (загальна висота з подіумом 1,0 м) вкриті чорною фарбою. Погруддя зображало молодого чоловіка з коротким кучерявим волоссям, з вусами, одягненого у військовий кітель, зверху якого пов'язаний плащ. Постамент прямокутної форми з червоного граніту (розміри в плані 0,70×0,70 м, висота 2,50 м). У верхній частині постаменту з лицьової сторони розміщено 3 рядковий напис великими літерами: «М. Ю. / ЛЕРМОНТОВ / 1814—1841». Постамент розташовано на прямокутному майданчику із сірих гранітних плит. Навколо майданчика було розбито квітник у вигляді літери «П», огороджений бордюром.
Див. також
- Пам'ятники Кривого Рогу
- Пушкінопад
- Дерусифікація в Україні
- Русифікація України
- Деколонізація в Україні
Примітки
Джерела та література
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 25.
- Васякін О. В. Альбом / [редактор-укладач, дизайн, стаття В. І. Токар, фото, ред. В. І. Зайцев]. — Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д. О.), Т/о «АНІМА», 2010. — С. 11, 109.
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 357.
- Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К. : Інститут Історії Академії Наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
- Степаненко А. Девяносто страниц из жизни Александра Васякина / Александр Степаненко. — Кривой Рог ; Житомир: ЧП «Рута», 2016. — С. 54.