Плита Фенікс

Плита Фенікс, плита Алук (Aluk) — давня літосферна плита, що існувала з раннього палеозою до пізнього кайнозою. Мало трійник з плитами Ідзанагі та Фараллон в океані Панталасса ще 410 мільйонів років тому, протягом цього часу плита Фенікс зазнавала субдукцію під східну Гондвану. ^[1]

На межі пізньої юри – ранньої крейди 150–130 мільйонів років тому виникла Тихоокеанська плита з трійника Ідзанагі-Фараллон-Фенікс, що призвело до створення трійників Ідзанагі-Тихоокеанська плита-Фенікс і Фараллон-Тихоокеанська плита-Фенікс. ^[2] Субдукція припинилася на схід від Австралії приблизно 120 мільйонів років тому, за цей час утворилася границя трансформації/транспресії. ^[3] Ця межа трансформації/транспресії з плитою Фенікс була активна приблизно до 80 мільйонів років тому, коли плита продовжувала опускатися на південь в результаті субдукції пізньої крейди під Антарктичний півострів. ^[3] ^[4]

Під час пізньої крейди або раннього кайнозою південно-західна частина плити Фенікс зазнала фрагментацію на плиту Шарко, приблизно так само, як плити Рівера та Кокос утворилися в результаті фрагментації плити Фараллон. ^[5]

Хребет Антарктида-Фенікс^[en], серединно-океанічний хребет між плитами Антарктична та Фенікс, виник після пізньої крейди та раннього кайнозою, коли плита Фенікса мала дивергентну границю між плитами Беллінсгаузена та Тихоокеанською у південно-західній частині Тихого океану. ^[6] Значне зниження швидкості спредінгу хребта Антарктида-Фенікс і швидкості конвергенції плити Фенікс з Антарктичною плитою відбулося приблизно 52,3 мільйона років тому, після чого відбулася субдукція сегмента хребта Антарктида-Фенікс в 50 — 43 млн років тому. ^[7] ^[8]

Хоча активна субдукція відбувалася понад 100 мільйонів років, вона припинилася або різко сповільнилася приблизно 3,3 мільйона років тому, коли спрединг морського дна на хребті Антарктида-Фенікс припинився, залишивши невеликий залишок колишньої плити Фенікс, у складі Антарктичної плити. ^[6] Цей залишок лежить в основі південно-західної протоки Дрейка й оточений зоною розлому Шеклтона^[en] на північному сході, зоною розлому Героя^[en] на південному заході, Південношетландським жолобом^[en] на південному сході та згаслим хребтом Антарктида-Фенікс на північному заході. ^[6] ^[9]

Примітки

↑ Matthews, Kara J.; Maloney, Kayla T.; Zahirovic, Sabin; Williams, Simon E.; Seton, Maria; Müller, R. Dietmar. Global plate boundary evolution and kinematics since the late Paleozoic. University of Oxford. с. 752. Процитовано 7 квітня 2020.
↑ Smith, Alan D. (2007). A plate model for Jurassic to Recent intraplate volcanism in the Pacific Oceanic basin. Plates, Plumes, and Planetary Processes. Boulder, Colorado: Geological Society of America. с. 274, 275, 276. ISBN 978-0-8137-2430-0.
↑ ^а ^б Seton, M.; Müller, R. D. (2008). Reconstructing the junction between Panthalassa and Tethys since the Early Cretaceous. Eastern Australasian Basins III. Sydney: Petroleum Exploration Society of Australia, Special Publications. с. 263, 264, 265.
↑ Larter, R. D., A. P. Cunningham, P. F. Barker, K. Gohl, and F. O. Nitsche (13 грудня 2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, 1, Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): 2345. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.
↑ Larter, Robert D.; Barker, Peter F.; Cunningham, Alex P.; Gohl, Karsten (2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, I. Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): EPM 5-1-EPM 5-19. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.
↑ ^а ^б ^в Eagles, Graeme (2003). Tectonic evolution of the Antarctic–Phoenix plate system since 15 Ma. Earth and Planetary Science Letters: 97, 98. ISSN 0012-821X.
↑ McCarron, J. J.; Larter, R. D. (1998). Late Cretaceous to early Tertiary subduction history of the Antarctic Peninsula. Journal of the Geological Society. 155 (2): 255. Bibcode:1998JGSoc.155..255M. doi:10.1144/gsjgs.155.2.0255. S2CID 129764564.
↑ Taylor, Brian (1995). Backarc Basins: Tectonics and Magmatism. Plenum Press. с. 317. ISBN 0-306-44937-4.
↑ Riley, Teal R.; Bristow, Charlie S.; Leat, P.T.; Burton-Johnson, Alex (2019). Geochronology and geochemistry of the northern Scotia Sea: A revised interpretation of the North and West Scotia ridge junction. Earth and Planetary Science Letters. 518: 137. Bibcode:2019E&PSL.518..136R. doi:10.1016/j.epsl.2019.04.031. ISSN 0012-821X.

Література

McCarron, Joe J. and Robert D. Larter, Late Cretaceous to early Tertiary subduction history of the Antarctic Peninsula, Journal of the Geological Society, March 1998

[1] Matthews, Kara J.; Maloney, Kayla T.; Zahirovic, Sabin; Williams, Simon E.; Seton, Maria; Müller, R. Dietmar. Global plate boundary evolution and kinematics since the late Paleozoic. University of Oxford. с. 752. Процитовано 7 квітня 2020.

[SH-2] Smith, Alan D. (2007). A plate model for Jurassic to Recent intraplate volcanism in the Pacific Oceanic basin. Plates, Plumes, and Planetary Processes. Boulder, Colorado: Geological Society of America. с. 274, 275, 276. ISBN 978-0-8137-2430-0.

[QN-3] а ^б Seton, M.; Müller, R. D. (2008). Reconstructing the junction between Panthalassa and Tethys since the Early Cretaceous. Eastern Australasian Basins III. Sydney: Petroleum Exploration Society of Australia, Special Publications. с. 263, 264, 265.

[4] Larter, R. D., A. P. Cunningham, P. F. Barker, K. Gohl, and F. O. Nitsche (13 грудня 2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, 1, Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): 2345. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.

[5] Larter, Robert D.; Barker, Peter F.; Cunningham, Alex P.; Gohl, Karsten (2002). Tectonic evolution of the Pacific margin of Antarctica, I. Late Cretaceous tectonic reconstructions (PDF). Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 107 (B12): EPM 5-1-EPM 5-19. Bibcode:2002JGRB..107.2345L. doi:10.1029/2000JB000052.

[JQ-6] а ^б ^в Eagles, Graeme (2003). Tectonic evolution of the Antarctic–Phoenix plate system since 15 Ma. Earth and Planetary Science Letters: 97, 98. ISSN 0012-821X.

[7] McCarron, J. J.; Larter, R. D. (1998). Late Cretaceous to early Tertiary subduction history of the Antarctic Peninsula. Journal of the Geological Society. 155 (2): 255. Bibcode:1998JGSoc.155..255M. doi:10.1144/gsjgs.155.2.0255. S2CID 129764564.

[8] Taylor, Brian (1995). Backarc Basins: Tectonics and Magmatism. Plenum Press. с. 317. ISBN 0-306-44937-4.

[9] Riley, Teal R.; Bristow, Charlie S.; Leat, P.T.; Burton-Johnson, Alex (2019). Geochronology and geochemistry of the northern Scotia Sea: A revised interpretation of the North and West Scotia ridge junction. Earth and Planetary Science Letters. 518: 137. Bibcode:2019E&PSL.518..136R. doi:10.1016/j.epsl.2019.04.031. ISSN 0012-821X.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]