Пластикат (джеон, кохінор, велвік, люколен й ін.), м'який термопластичний матеріал на основі полівінілхлориду, який також містить пластифікатор (до 1 мас. частини на 1 мас. частину полімеру), термо- й світлостабілізатори, антиоксиданти, змазки, барвники або пігменти, іноді наповнювачі (каолін, аеросил^[ru], крейда й ін.).

Отримують інтенсивним змішування компонентів з наступною пластифікацією^[ru] суміші на вальцях або в екструдері. Морозостійкість окремих видів пластикатів досягає −65 °C.

Виробляється у вигляді смуг, джгутів або гранул.

Перероблється екструзією, каландруванням, литвом під тиском.

Застосовується для ізоляції дротів та кабелів, виготовлення еластичних профілів, лент, трубок, шлангів, втулок, мембран та ін.

Химический Энциклопедический Словарь. Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М.: Советская энциклопедия, 1983—792 с.