 | |
| 44°56′03″ пн. ш. 33°50′45″ сх. д. / 44.93416667° пн. ш. 33.84583333° сх. д. | |
| Країна |  Україна  |
|---|---|
| Розташування | Сімферопольський район, АР Крим |
| Найближче місто | Сімферополь |
| Площа | 21,7 га |
| Засновано | 1989 |
| Оператор | КГЗ "Янтарний" |
  Плакуча скеля (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Плакуча скеля у Вікісховищі | |
Плаку́ча ске́ля — ландшафтний заказник національного значення у долині річки Західний Булганак на теренах с. Пожарське[1] Сімферопольського району АР Крим, що був створений згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року, шляхом реорганізації пам'ятки природи, створеної 1988 року. Метою створення заказника був захист ландшафту в долині річки Західний Булганак.
Загальні відомості
Землекористувачем всієї території є КГЗ «Янтарний». Заказник розміщений на захід від Зовнішнього пасма Кримських гір біля селищ Пожарське (крим. Bulğanaq Badraq) і Водне (крим. Qoyaş, Къояш), розміщених у долині річки. Пожарська сільська рада організовує на теренах заказника культурно-масові заходи, фестивалі.
Площа заказника — 21,7 га, створений у 1989 році.
Опис
Річка Західний Булганак завдовжки 49 км не має постійних приток і внаслідок забору води для зрошення у нижній течії практично безводна впродовж року. У верхній течії перегороджена греблями для збирання води.
Заказник створений навколо Плакучої скелі, де вздовж лівого берегу річки Західний Булганак на 110—120 метрів простягається виступ-обрив корінної скельної породи заввишки до 6-8 метрів. Скельна порода складається з пісковиків та вапняків, завдяки чому крізь карстові тріщини у нижній частині скелі просочуються ґрунтові води у вигляді крапель, що нагадують людські сльози, тонкими струменями. Краплі утворили жолоб у нижньому карнизі скелі, де збирається вода і витікає до водойми у підніжжі скелі, порослої мохом (Bryophyta) та лишайником (Lichenes). Крім Плакучої скелі у скелі утворився невеликий грот. Крім Плакучої скелі, до складу заказника входять ділянка цілинного степу та урочище, заросле платанами (Platanus), ялівцем (Juniperus), чагарниками барбарису (Berberis) .
-
Плакуча скеля -
-
-
Легенда
За легендою на березі річки жили олені, що були окрасою місцини. Одного разу сюди потрапили мисливці, які перестріляли усіх оленів. Останній з них прибіг на скелю, де помер. З жалю за оленями заплакала земля. Сльози до сьогодні нагадують про необхідність охорони всього, що нас оточує.
Джерела
- Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989.(рос.)
Посилання
- Про створення державних заказників республіканського значення, ботанічного саду та дендрологічного парку[недоступне посилання з липня 2019]
- Про створення заказників, ботанічного саду та дендрологічного парку загальнодержавного значення
- В симферопольском заказнике незаконно вырубили 20 деревьев
- Ландшафтный заказник «Плачущая скала» (рос.)
Примітки
- ↑ Пожарское [Архівовано 2015-05-02 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»