| 400 метрів комплексом (чоловіки) на XXX Олімпійських іграх | ||||||||||
| Місце проведення | Центр водних видів спорту | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дати | 28 липня (попередні запливи і фінал) | |||||||||
| Учасників | 37 з 29 країн | |||||||||
| Призери | ||||||||||
| ||||||||||
| ← 2008 | 2016 → | |||||||||
| Плавання на літніх Олімпійських іграх 2012 
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Вільний стиль | ||||
| 50 м | чоловіки | жінки | ||
| 100 м | чоловіки | жінки | ||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| 400 м | чоловіки | жінки | ||
| 800 м | жінки | |||
| 1500 м | чоловіки | |||
| На спині | ||||
| 100 м | чоловіки | жінки | ||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| Брас | ||||
| 100 м | чоловіки | жінки | ||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| Батерфляй | ||||
| 100 м | чоловіки | жінки | ||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| Комплексне плавання | ||||
| 200 м | чоловіки | жінки | ||
| 400 м | чоловіки | жінки | ||
| Естафета вільним стилем | ||||
| 4×100 м | чоловіки | жінки | ||
| 4×200 м | чоловіки | жінки | ||
| Естафета комплексом | ||||
| 4×100 м | чоловіки | жінки | ||
| Марафон | ||||
| 10 км | чоловіки | жінки | ||
Змагання з плавання на 400 метрів комплексом серед чоловіків на Олімпіаді 2012 року відбулись 28 липня в Центрі водних видів спорту в Лондоні.[1]
Американець Райан Лохте з великим відривом від решти учасників, включаючи дворазового чемпіона Майкла Фелпса, здобув олімпійський титул у цьому виді спорту. Він прибіг до фінішу з бездоганним результатом 4:05.18, що на 1.34 секунди[2][3] поступається світовому рекорду Фелпса, встановленому у 2008 році. Тим часом бразилець Тьяго Перейра привіз додому срібло з відповідним південноамериканським рекордом - 4:08.86, що зробило його першим плавцем своєї країни, який здобув олімпійську медаль у цьому виді плавання з часів Рікардо Прадо, який зробив це у 1984 році.[4] Японський підліток Косуке Хагіно побив рекорд Азії - 4:08.94, витіснивши Фелпса з п'єдесталу за бронзу.
Вперше після свого офіційного дебюту в 2000 році Фелпс боровся за четверте місце і не зміг здобути свою сімнадцяту медаль в кар'єрі, показавши час 4:09.28. Йому ледь не вистачило до фінального запливу долі секунди, після того, як він показав восьмий час 4:13.33 у ранковому попередньому запливі.[7][8]
Південноафриканський плавець Чад ле Клос (4:12.42), товариш Хагіно по команді Юя Хоріхата (4:13.30), австралійський плавець Томас Фрейзер-Холмс (4:13.49) та італієць Лука Марін (4:14.89) завершили історичний фінал. Несподівано, але головний фаворит змагань, чемпіон Європи угорський плавець Ласло Чех не потрапив до фіналу на сім сотих секунди (0,07), посівши дев'яте місце (4:13.40).[9]
Рекорди
Станом на 28 липня 2012 світовий і олімпійський рекорди були такими:
| Світовий рекорд |  Майкл Фелпс (USA)
|
4:03.84 | Пекін, Китай | 10 серпня 2008 | [10][11] |
| Олімпійський рекорд | Майкл Фелпс (USA)
|
4:03.84 | Пекін, Китай | 10 серпня 2008 | [10][11] |
Результати
Попередні запливи
| Місце | Заплив | Доріжка | Ім'я | Країна | Час | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 3 | 4 | Косуке Хаґіно |  Японія (JPN) |
4:10.01 | Q, AS |
| 2 | 5 | 2 | Чад ле Клос |  ПАР (RSA) |
4:12.24 | Q, NR |
| 3 | 5 | 4 | Раян Лохте | США (USA) |
4:12.35 | Q |
| 4 | 3 | 6 | Тьяго Перейра |  Бразилія (BRA) |
4:12.39 | Q |
| 5 | 5 | 3 | Томас Фрейзер-Голмс |  Австралія (AUS) |
4:12.66 | Q |
| 6 | 5 | 6 | Лука Марін |  Італія (ITA) |
4:13.02 | Q |
| 7 | 5 | 5 | Юя Хоріхата | Японія (JPN) |
4:13.09 | Q |
| 8 | 4 | 4 | Майкл Фелпс | США (USA) |
4:13.33 | Q |
| 9 | 4 | 5 | Ласло Чех |  Угорщина (HUN) |
4:13.40 | |
| 10 | 3 | 1 | Гал Нево |  Ізраїль (ISR) |
4:14.77 | |
| 11 | 4 | 2 | Яннік Лебгерц |  Німеччина (GER) |
4:15.41 | |
| 12 | 3 | 3 | Ян Чжисянь |  Китай (CHN) |
4:15.45 | |
| 13 | 4 | 6 | Роберто Павоні | .svg){kind=small} Велика Британія (GBR) |
4:15.56 | |
| 14 | 4 | 3 | Ван Ченсян | Китай (CHN) |
4:15.57 | |
| 15 | 4 | 1 | Максим Шемберєв |  Україна (UKR) |
4:16.63 | |
| 16 | 2 | 4 | Вард Бавенс | .svg){kind=small} Бельгія (BEL) |
4:16.71 | NR |
| 17 | 4 | 7 | Іоанніс Дрімонакос |  Греція (GRE) |
4:17.04 | |
| 18 | 2 | 6 | Рафаель Стаккіотті |  Люксембург (LUX) |
4:17.20 | NR |
| 19 | 5 | 1 | Раян Шумен | ПАР (RSA) |
4:17.22 | |
| 5 | 7 | Федеріко Турріні | Італія (ITA) |
|||
| 21 | 3 | 7 | Олександр Тихонов |  Росія (RUS) |
4:18.12 | |
| 22 | 3 | 5 | Давид Веррасто | Угорщина (HUN) |
4:18.31 | |
| 23 | 4 | 8 | Алек Пейдж | .svg){kind=small} Канада (CAN) |
4:19.17 | |
| 24 | 3 | 2 | Джо Робук | Велика Британія (GBR) |
4:20.24 | |
| 25 | 1 | 5 | Бредлі Еллі |  Барбадос (BAR) |
4:21.32 | |
| 26 | 2 | 2 | Юрій Суворов |  Білорусь (BLR) |
4:23.06 | NR |
| 2 | 5 | Діого Карвалью |  Португалія (POR) |
|||
| 28 | 2 | 3 | Чон Вон Йон |  Південна Корея (KOR) |
4:23.12 | |
| 29 | 2 | 1 | Естебан Ендеріка Salgado |  Еквадор (ECU) |
4:24.32 | NR |
| 30 | 2 | 8 | Педро Пінотес |  Ангола (ANG) |
4:24.69 | |
| 31 | 1 | 4 | Антон Свейн Маккі |  Ісландія (ISL) |
4:25.06 | NR |
| 32 | 5 | 8 | Деніел Трантер | Австралія (AUS) |
4:25.76 | |
| 33 | 2 | 7 | Ке Чженвень |  Сінгапур (SIN) |
4:26.81 | |
| 34 | 1 | 6 | Марко Блажевскі |  Північна Македонія (MKD) |
4:32.38 | |
| 35 | 1 | 3 | Рафаель Альфаро |  Сальвадор (ESA) |
4:35.80 | |
| 36 | 1 | 2 | Ахмед Гіве Атарі |  Катар (QAT) |
5:21.30 | |
| 3 | 8 | Такі М'Рабет |  Туніс (TUN) |
DSQ |
Фінал
| Місце | Доріжка | Ім'я | Країна | Час | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
 |
3 | Раян Лохте | США (USA) |
4:05.18 | |
 |
6 | Тьяго Перейра | Бразилія (BRA) |
4:08.86 | SA |
 |
4 | Косуке Хаґіно | Японія (JPN) |
4:08.94 | AS |
| 4 | 8 | Майкл Фелпс | США (USA) |
4:09.28 | |
| 5 | 5 | Чад ле Клос | ПАР (RSA) |
4:12.42 | |
| 6 | 1 | Юя Хоріхата | Японія (JPN) |
4:13.30 | |
| 7 | 2 | Томас Фрейзер-Голмс | Австралія (AUS) |
4:13.49 | |
| 8 | 7 | Лука Марін | Італія (ITA) |
4:14.89 |
Примітки
- ↑ Swimming: Результати & Розклад змаганьs. Лондон 2012. NBC Olympics. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Ryan Lochte wins medley gold as Michael Phelps finishes fourth. BBC Sport. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Lochte wins 400 IM final for first US gold. ESPN. 28 липня 2012. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Carroll, Mary (28 липня 2012). Brazil Starts Olympics With a Gold: Daily. The Rio Times. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Newberry, Paul (28 липня 2012). Lochte wins 400m IM in blowout; Phelps finishes 4th. London 2012. NBC Olympics. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ 2012 London Olympics: Ryan Lochte Posts Textile Best, Demolishes Field in 400 IM; Michael Phelps Misses Podium. Swimming World Magazine. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Adderly, Esther (28 липня 2012). London 2012: Michael Phelps fourth as Ryan Lochte cruises to victory. The Guardian. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Slow prelims puts Phelps in unenviable Lane 8 for 400 IM final. CBS Sports. 28 липня 2012. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ 2012 London Olympics: Kosuke Hagino With Asian Record to Lead 400 IM; Phelps Underperforms. Swimming World Magazine. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ а б Bishop, Greg (9 серпня 2008). Phelps smashes world record to win gold. The New York Часs. Процитовано 14 серпня 2008.
- ↑ а б Opening statement: Phelps grabs gold, WR in 400 IM. ESPN. 10 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2013.
- ↑ Men's 400m Individual Medley – Забігs. Лондон 2012. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
Посилання
1964: Дік Рот (USA)1968: Чарлі Гіккокс (USA)1972:  Гуннар Ларссон (SWE)1976: Род Стречен (USA)1980: .svg){kind=small} Олександр Сидоренко (URS)1984: Алекс Бауманн (CAN)1988: Тамаш Дарньї (HUN)1992: Тамаш Дарньї (HUN)1996: Том Долан (USA)2000: Том Долан (USA)2004: Майкл Фелпс (USA)2008: Майкл Фелпс (USA)2012: Раян Лохте (USA)2016: Косуке Хаґіно (JPN)2020: Чейз Каліш (USA)
|