Галина Петрівна Петришин
Народилася	20 березня 1957(1957-03-20) (67 років) Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українка
Діяльність	архітекторка
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка» і Московський архітектурний інститут
Науковий ступінь	кандидат архітектури
Вчене звання	професор
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Галина Петрівна Петришин (нар. 20 березня 1957, Золочів, УРСР) — українська архітекторка. Кандидат архітектури (1990), професорка. Членкиня Наукового Товариства ім/ Шевченка (1990) та Польської академії наук (2005).

Народилася 20 березня 1957 року в Золочеві Львівської области, 1974 року закінчила місцеву середню школу № 1, 1979 — архітектурний факультет Львівської політехніки (спеціальність — містобудування)^[1].

• 1979 — інженер-архітектор студентського проєктно-конструкторського бюро
• асистентка кафедри архітектурних конструкцій (1979—1988)
• асистентка кафедри рисунку та живопису (1988—1991, нині кафедра дизайну та основ архітектури)
• в.о. заступника завідувача (1991—1993)
• доцентка (1991—2002) та в.о. завідувача (1997) кафедри історії та художніх основ архітектури «Львівської політехніки»^[1];
• професорка кафедри ландшафтного проєктування (2003—2014)
• керівницяч (2005—2008) Західнопоморського технологічного університету (Польща)^[1];
• ініціювала та організувала Загальнопольський фестиваль ландшафтної архітектури — «ArchKraj» (травень 2010).
• від 2002 року — професорка кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»^[2].

Від 1991 року — член вченої ради архітектурного факультету (Інституту архітектури) «Львівської політехніки». З 2009 року — співзасновниця та членкиня Спілки польських ландшафтних архітекторів SPAK. Член міжнародної спілки ландшафтних архітекторів EGLAS^[1]. Від 2012 року — завідувачка кафедри містобудування «Львівської політехніки»^[1]. Відповідальна редакторка «Архітектурного вісника КНУ будівництва та архітектури»^[3].

Багаторазова стипендіатка Технічного університету у Відні (кафедра урбаністики та регіонального планування) та Австрійської академії наук (Комісія історичних досліджень міст), Інституту ім. Гердера в Марбургу (Німеччина).

1990 року в Московському архітектурному інституті під керівництвом доктора архітектури О. Микуліної захистила дисертацію «Природно-ландшафтні основи процесу містоутворення (на прикладі західноукраїнського регіону)» (кандидат наук з архітектури)^[1].

Співавторка науково-дослідницьких проєктів із ученими Австрії («Städtebuch von Galizien», 1994—1997; «Multikulturelle Grenzstädte in Ostgalizien», 2003—2005); Німеччини («Deutsche Siedlungen in Galizien», 1998—2000); Швеції («Inter-Save», 2002—2004).

Читала лекції у Варшавському університеті (1991), у Гданьській та Познаньській політехніках (1992, 1993) з містознавчою тематикою^[1].

З 1995 року — керівниця міждисциплінарної науково-дослідної групи «Книга міст Галичини» (нині Центр історичного містознавства) при Західному науковому центрі НАНУ. Перебуваючи на цій посаді проведено 10 конференцій, науково-практичних семінарів та робочих зустрічей із серії «Книга міст Галичини»^[1].

З 1996 — керівник дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури».

З 2002 — вчений секретар спеціалізованої вченої ради Львівської політехніки.

• науково-дослідного проєкту «Будова ідентичності міста Щецін на основі культурних цінностей ландшафту міста над рікою» (2010—2013, Міністерство освіти та науки Польщі);
• держбюджетної науково-дослідної теми кафедри містобудування НУЛП «Методологічні основи розвитку та реконструкції мережі поселень та вибраних міст в сучасних економічних умовах» (2012—2017);
• науково-дослідної лабораторії НДЛ 117 «Ландшафтна архітектура» (з 2017)^[1].

Автор понад 230 публікацій, з них 81 у фахових виданнях України та 35 у виданнях Польщі, Австрії, Словаччини, Німеччини, Литві, Росії, Швеції). Є автором монографії, керівником авторського колективу чи співавтором у 18 колективних монографіях, науковим редактором та членом редакційних колегій 5 наукових часописів в Україні та Польщі^[1].

Опублікувала два методичні посібники, 25 посібників, лекційних курсів та методичних розробок до навчальних курсів «Історія архітектури України», «Архітектурне проектування», «Об'ємно-просторова композиція», «Наукові методи дослідження у містобудуванні» для спеціальності «Архітектура»; «Композиція», «Містобудівне проектування», «Теорія містобудівання», «Сучасні концепції ландшафтної архітектури»^[1].

Керівниця 44 магістерських та дипломних робіт в Україні та 122 у Польщі^[1].

• Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2012)^[4]

• Галина Петрівна Петришин [Текст]: біобібліогр. покажч. / [уклад. О. Б. Ніколюк]; Нац. ун-т «Львів. політехніка», Наук.-техн. б-ка. — Львів: Растр-7, 2017. — 123 с. : іл. — (Біобібліографія вчених Львівської політехніки; вип. 57). — 150 прим. — ISBN 978-617-7497-55-3
• «Карта Ф. фон Міга» (1779—1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини [Текст] / Г. П. Петришин ; Національний ун-т «Львівська політехніка». Інститут архітектури. — Л. : Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2006. — 291 с.: іл. — (Праці / Український центр історичного містознавства ; вип. 5). — ISBN 978-553-607-9
• Петришин Галина Петрівна: [дизайнер-архітектор, канд. архітектури, проф. Ін-ту архітектури Львів. політехніки] // Львівщина та львів'яни: енциклопед.-біогр. довід. : до 750-річчя м. Львова. — Львів: РВГ «ВІКА», 2006. — Вип. 2. — С. 254. — (Новітня історія України. Нові імена).
• Петришин Галина Петрівна // Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко. — Львів: «Святогорець», 2019. — С. 197—198.

•  Петришин Галина Петрівна у соцмережі «Facebook»
• Галина Петришин // Google Scholar