Пери́птер (грец. περίπτερος — «з крилами навколо») — тип давньогрецького храму. Це прямокутна в плані будівля, з чотирьох сторін обрамлена колонадою (птерон), відстань від якої до стін наоса дорівнює одному інтерколумнію.

Всередині периптер звичайно складався з пронаоса і наоса (або целли), позаду наоса часто влаштовувався опістодом. Периптер усталився до початку VII ст. до н. е. і був найпоширенішим типом храму в епоху архаїки. Найяскравішим прикладом архаїчного периптеру є Парфенон.

Зовнішні форми периптеру часто використовувалися архітекторами класицизму.

• Периптер // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).