Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити. Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Пересунько Сергій Іванович|3 лютого 2024}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. (3 лютого 2024)

Сергій Пересунько
Народний депутат України
1998 — 2002
Народився	2 лютого 1952(1952-02-02) (72 роки) с. Бірки, Олександрівський р-н, Кіровоградська обл.
Відомий як	політик
Громадянство	українець
Політична партія	«Соціал-Демократичний Союз»
Професія	юрист
Нагороди

Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(о)	12 травня 1998	—	14 травня 2002

Сергій Іванович Пересунько (нар. 2 лютого 1952, Бірки) — український правознавець, адвокат, політичний діяч. Заслужений юрист України. Народний депутат України 3-го скликання (1998—2002).

Народився 2 лютого 1952 року в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області.. Ріс і виховувався у сім‘ї, де було четверо дітей, яких утримувала одна мама. До 4-го класу навчався в Бірківській початковій школі. З 5-го класу — в Олександрівській середній школі-інтернаті, 9-й та 10-й класи середньої школи закінчував у Кіровоградській обласній школі-інтернаті.

Трудову діяльність розпочав на кіровоградському заводі «Червона Зірка», де працював пружинником^[1].

Протягом 1980–1982 років проходив строкову військову службу в Каунаському навчальному полку Повітряно-десантних військ. Має 53 стрибки з парашутом. Старший сержант запасу. Після закінчення строкової військової служби працював в Олександрівському районному управлінні РУВС на посаді інструктора позавідомчої охорони.

У 1974 році вступив на перший курс денного відділення Харківського юридичного інституту, де був секретарем партійної організації 3-го факультету.

Впродовж 1978–1984 років працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі в Управлінні Бамтунельбуд, де очолював юридичну роботу.

У 1983 році Сергія Пересунька було обрано народним суддею в м. Кіровограді. Працював суддею в Братську та Козачинсько-Ленську Іркутської області^[1].

У 1974 році одружився з провізором Ніною Петренко, з якою познайомився у п'ятому класі Олександрівської школи-інтернату. Має двох синів — Віталія (1975) та Святослава (1981). Святослав Пересунько деякий час очолював митні служби Івано-Франківщини та Кропивницького, у 2021 році був заарештований за отримання хабаря в розмірі 10 тисяч доларів^[2].

У зв'язку із запрошенням Голови Кіровоградського облвиконкому Сергій Пересунько повернувся до України на посаду радника, а потім помічника народних депутатів В. Желіби та В. Панченка.

У 1990 році С.Пересунько ініціював утворення Партії прав людини, реорганізовану пізніше в Соціал-демократичну партію України (об‘єднану) — СДПУ(о) та був обраний заступником Голови партії.

У квітні 1998 року був обраний народним депутатом України та став одним із керівників фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України, членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

У січні 1999 року, не погоджуючись з політичним курсом більшої частини керівництва СДПУ(о), відмовився від посади заступника голови партії, вийшов із лав СДПУ(о) та разом із своїми однодумцями створив нову партію — «Соціал-Демократичний Союз» та був обраний її Головою.

З 2000 року був членом Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Протягом 2001–2002 років — керівник депутатської фракції «Єдність» у Верховній Раді України^[1].

Протягом 2000–2002 років С.Пересунько — Голова двох спільних українсько-американських комісій «Щодо проблем військовополонених, інтернованих і осіб, зниклих безвісти» (аналогічну комісію в Російській Федерації очолював Президент Б.Єльцин) та «Щодо проведення правової реформи в Україні за новітніми технологіями», миротворчий посередник між Вашингтоном та Багдадом.

Неодноразово здійснював візити до Саддама Хусейна, наголошував на необхідності співробітництва з іракським політиком^[3].

У 2008 році склав повноваження голови партії «Соціал-Демократичний союз» за станом здоров'я^[4]. Наразі на пенсії.

С. Пересунько — заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Голова Союзу виробників біодизелю України.

Автор унікальної, закріпленої авторським правом, технології щодо створення законодавства України, з допомогою якої власна системна правова база може бути утвореною в десятки разів швидше існуючих норм міжнародної практики.

Автор фундаментальної монографії «Право державної власності в Україні: історія, сучасність, перспективи», співавтор навчальних підручників для вищих навчальних закладів, автор есе із проблем теорії та практики державного, цивільного та партійного будівництва^[1].

Станом на середину 2000-х років був активним прихильником відновлення ядерного потенціалу України, ефективних і партнерських відносин не тільки з Російською Федерацією, але й із усіма країнами колишнього СРСР. Ініціатор відновлення союзної держави, утвореної на принципах європейських стандартів. С. Пересунько — автор ідеї тимчасової компенсації світовою спільнотою відмови України від ядерної зброї в обмін на постійне членство України в Раді безпеки ООН.

У 2009 році організував встановлення білбордів на рідній Кіровоградщині зі своєю світлиною, картами Російської імперії та СРСР, та написом «Окраїно, згадай своє ім'я»^[2]. «Цим плакатом ми хочемо нагадати громадянам України, хто ми є сьогодні, що ми народ великої держави» — казав Пересунько^[5].

На своїй сторінці у Facebook неодноразово ностальгував за СРСР, називав Революцію гідності спецоперацією США^[2].