| село Перекоси | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Войнилівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060110110030079 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1246 |
| Населення | 772 |
| Площа | 9,66 км² |
| Густота населення | 79,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77328 |
| Телефонний код | +380 3472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°9′46″ пн. ш. 24°23′34″ сх. д. / 49.16278° пн. ш. 24.39278° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77327, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Томашівці, вул. А. Гургули, 65 |
| Карта | |
  Перекоси | |
 Перекоси | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Переко́си — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України, що знаходиться біля узгір'я Перекоси (353 м).
Історія
Перша письмова згадка належить до 1787 року.
На околицях села виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту.
У 1880 році було 636 мешканців у селі та 36 мешканців на довколишній території (всі греко-католиків, крім 30 римо-католиків), церква святого Миколая належала до греко-католицької парафії у селі Довгий Войнилів[1].
У 1939 році в селі проживало 1180 мешканців, з них 1020 українців, 135 поляків (здебільшого колоністи австрійських часів), 20 латинників і 5 євреїв[2].
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району.
4 квітня 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» чисельністю 16 осіб здійснили акцію проти польських колоній між селами Перекоси і Протеси, в ході якої ліквідовано 20 осіб і спалено 30 господарств.[3]
19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перекосівську сільраду з приєднанням до Довговойнилівської сільради.
Соціальна сфера
- Церква св. Архистратига Михайла (храмове свято 21 листопада) збудована 1890 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 779[4]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у перекосівській церкві 6 дзвонів діаметром 74, 50, 45, 37, 33, 29 см, вагою 180, 50, 38, 22, 15, 11 кг, виготовлених у 1908, 1838, 1826, 1751, 1686, 1778 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[5]
- ФАП
- Народний дім
- Школа І ст[6]. на 70 учнівських місць
- 234 двори, 840 мешканців.
Вулиці
У селі є вулиці[7]:
- Зелена
- Коновальця
- Лесі Українки
- Миру
- Молодіжна
- Січових Стрільців
- Тараса Шевченка
Люди
Народилися:
- Боднар Олег Ярославович (1947—2023) — український архітектор-дизайнер, педагог.
Примітки
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1886, т. VII, стор. 957
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Протокол ч.2. В справі ліквідації польських колоній положених між Перекосами і Протесами.
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
Джерела
- Perekosy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 957. (пол.).— S. 957. (пол.)
- В. Лаба «Літопис парафіяльного життя в с. Перекоси».
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |