|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Народився	3 лютого 1890(1890-02-03) Санкт-Галлен, Швейцарія
Помер	25 вересня 1969(1969-09-25) (79 років) Цюрих, Швейцарія[1]
Поховання	Флунтерн
Місце проживання	Швейцарія
Країна	Швейцарія
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф
Alma mater	Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь	експериментальна фізика
Заклад	Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник	Петер Дебай[2]
Відомі учні	Amos de-Shalitd[2] Max Robert Schafrothd[2]
Аспіранти, докторанти	Georg Buschd[2] Фріц Цвіккі Ernst Baldingerd[2] Armin Thellungd[2] Bernd T. Matthiasd[2] Ernst Baldingerd[2] Hans Jörg Leisid[2] Werner Känzigd[2] Raymund Sängerd[2] Pierre E. Marmierd[2] Alexander Rusterholzd[2] Paul Güttingerd[2] Andreas Valkód[2] Saleh Selim-Younisd[2] Hans Aepplid[2] Paul Huberd[2] Kessar Demosthenes Alexopoulosd[2] Werner Bantled[2] Hans Baumgartnerd[2] Heinrich F. Blattnerd[2] Ernst Bleulerd[2] Felix Boehmd[2] Egon Bretscherd[2] Heini Gränicherd[2] P. C. Gugelotd[2] Josef Halterd[2] Willy Hardmeierd[2] Ernst Heerd[2] Fritz Herlachd[2] Gerhard Herzogd[2] Otto Huberd[2] Franz Humbeld[2] Franco Jonad[2] Hans J. Mählyd[2] Heinrich Medicusd[2] Walter Merzd[2] Jean Rosseld[2] Rudolf Rüetschid[2] Werner Sigristd[2] Peter Stähelind[2] Hans Staubd[2] Peter G. Debrunnerd[2] Джуліус Страттон[2] Alfred Burid[2] Jean-Pierre Blaserd[2]
Членство	Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук
Діти	Ines Juckerd
Нагороди	Marcel Benoist Prized (1943) член Американського фізичного товариства[d] Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1966) honorary doctor of the University of Touloused (1948)
Пауль Шеррер у Вікісховищі

Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; 3 лютого 1890, Санкт-Галлен — 25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.

Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.

• 45305 Паульшеррер — астероїд, названий на честь вченого.

Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704(нім.)