Парнокопитні | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Магноряд: | Бореоевтерії (Boreoeutheria) |
Надряд: | Лавразіотерії (Laurasiatheria) |
Клада: | Scrotifera |
Grandorder: | Хижокопитні (Ferungulata) |
Клада: | Унгуляти (Ungulata) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) Owen, 1848 |
Сучасні підряди / інфраряди | |
| |
Вікісховище: Artiodactyla |
Парнокопитні (парнокопи́ті[1][2], паристокопиті[3], парнопалі[4][5]), або Оленеподі́бні[5][6][7][8] — ряд плацентарних ссавців, який нараховує приблизно 356 сучасних видів у 23 родинах[9], з яких деякі, особливо з родини бикових, мають велике економічне значення для людини.
Назви ряду
Назва Оленеподібні є відповідником наукової назви Cerviformes з типовим родом Cervus Linnaeus 1758.
Парнокопиті, паристокопитні[10], ратичні[11] — це давні назви, які вживали у минулому і позаминулому століттях, коли не знали інших тварин з віддалених континентів і поділяли всіх «копитних» на однокопитих[12] (коні), двокопитих (биків) і 4-копитих, або ратичних (наприклад, кабани). Для двох останніх груп писали «парнокопиті». У монографії І. В. Делегана зі співавторами «Біологія лісових птахів і звірів» (Львів: Поллі, 2005, 600 стор.) у змісті вказано: «Ряд Оленеподібні [ратичні, парнопалі, парнокопитні] Cerviformes seu Artiodactyla Owen, 1848». Тобто назва «парнокопиті» («парнокопитні») стоїть на останньому місці. Те саме показують й багато інших сучасних джерел з українськими назвами звірів. Не всі групи оленеподібних мають копита (наприклад, верблюд, бегемот). Прямий переклад наукової назви Artiodactyla свідчить про наявність парних пальців, а не копит (грец. ἄρτιος — «парний», грец. δάκτυλος — «палець»).
Філогенія та походження
Аналіз морфологічних ознак методами кладистики свідчить, що парнокопиті — парафілетична група. У деяких сучасних філогенетичних реконструкціях їх об'єднують разом із китоподібними та низкою вимерлих форм у надряд Cetartiodactyla (дослівно перекладається як «китопарнокопиті»). До ряду Оленеподібних відносять також родину верблюдових, яка характеризується відсутністю копит (мають звичайні пальці) і рогів (в обох статей). У зв'язку з цим родину верблюдових нерідко виокремлюють до підряду «мозоленогих» (Tylopoda), або навіть вважають такий підряд окремим від «парнопалих» рядом. Остання точка зору тепер не визнається.[13]
Як і багато інших груп ссавців, парнокопиті з'явилися впродовж раннього Еоцену (приблизно 54 мільйони років тому). За формою вони були схожі на нинішніх невеликих оленів: невисокі, коротконогі істоти, які їли листя і м'які частини рослин. На початок пізнього Еоцену (46 мільйонів років тому), три сучасні підряди вже розвинулися: нежуйні (Suina, свині), мозоленогі (Tylopoda, верблюди) і «жуйні» (Ruminantia, включаючи й родини оленевих та бикових).
Проте, оленеподібні були далекі від домінування у той час: «непарнокопиті» (предки сучасних коней і носорогів) були набагато успішнішими і значно численнішими. Представники оленеподібних (парнопалих) виживали у вузьких нішах, зазвичай у найгірших середовищах, і мабуть, у той час вони розвинули свою складну травну систему (зокрема, шлунок), що дозволило їм вижити за рахунок поживи нижчої якості.
Поява трав'янистих угруповань (луки, степи) упродовж Еоцену і їх подальше розповсюдження впродовж Міоцену (близько 20 млн років тому) привели до великих змін: трави були дуже важкі для перетравлення, і парнопалі з їх складними шлунками виявилися більш пристосованими до цього грубого корму, і скоро замінили конеподібних, як панівних на той час великих травоїдних ссавців.
Характеристика
Оленеподібні — це ссавці, у яких на кінцівках два середніх пальці (третій і четвертий) служать для опори, а два крайні (2-й і 5-й) переважно рудиментарні, що рідко торкаються субстрату. У них 19 (у домашніх порід менше) спинно-поперекових хребців, без ключиці, з горбкуватим або складчастим шаром емалі на корінних зубах.
Парнопалими ці тварини називаються через парне число пальців, яких у них два або чотири (вісь кінцівки проходить між 3 і 4 пальцями). Спорідненість різних груп «копитних» (унгулят) уперше помітив зоолог Річард Овен в XIX ст., який запропонував їх поділ на дві сестринські групи «парнопалі» і «непарнопалі».
Парнопалі поділяються на дві групи, які, попри загальну схожість, дуже відмінні:
- Нежуйні (свині, гіпопотами, і пекарі) зберігають чотири пальці на нозі, мають простіші корінні зуби, короткі ноги, і їхні ікла часто збільшуються, формуючи бивні. Узагалі, вони — всеїдні і мають простий шлунок. (два різновиди гіпопотама — виняток).
- Мозоленогі і жуйні, з другого боку, звичайно високі, мають тільки два пальця на нозі, складніші зуби, щоки, пристосовані до жорсткої трави і багатокамерний шлунок. Вони не тільки мають високорозвинуті травні системи, а й розвинули звичку жувати жуйку: випльовування частково перетвореної їжі, аби жувати її знову, і отримують максимальну можливу від цього вигоду.
Як пропонують молекулярні біологи, одна з груп парнопалих, близька до бегемотів (Hippopotamidae), стала родоначальником ряду китоподібних.
Класифікація
- Ряд Cervidormes, seu Artiodactyla[14][15]
- Підряд Мозоленогі (Tylopoda)
- Родина †Anoplotheriidae?
- Родина †Cainotheriidae
- Родина †Merycoidodontidae
- Родина †Agriochoeridae
- Родина Верблюдові (Camelidae) (7 видів)
- Родина †Oromerycidae
- Родина †Xiphodontidae
- Клада Artiofabula
- Підряд Свиновиді, або «Нежуйні» (Suina)
- Родина Свиневі (Suidae) (18 видів)
- Родина Таясові (Tayassuidae) (3 види)
- Родина †Sanitheriidae
- Клада Cetruminantia
- Клада Cetancodontamorpha
- Рід †Ендрюзарх (Andrewsarchus)?
- Родина †Entelodontidae
- Підряд Whippomorpha
- Родина †Raoellidae
- Надродина Dichobunoidea
- Родина †Dichobunidae
- Родина †Helohyidae
- Родина †Choeropotamidae
- Родина †Cebochoeridae
- Родина †Mixtotheriidae
- Інфраряд Ancodonta
- Родина †Антракотерієві (Anthracotheriidae)
- Родина Бегемотові (Hippopotamidae) (2 види)
- Інфраряд Китоподібні (Cetacea) (≈ 98 видів)
- Парворяд †Стародавні кити (Archaeoceti)
- Родина †Pakicetidae
- Родина †Ambulocetidae
- Родина †Remingtonocetidae
- Родина †Basilosauridae
- Парворяд Китовиді (Mysticeti)
- Надродина Balaenoidea
- Родина Китові (Balaenidae) (4 види)
- Родина Цетотерієві (Cetotheriidae) (1 вид)
- Надродина Balaenopteroidea
- Родина Смугачеві (Balaenopteridae) (11 видів)
- Надродина Balaenoidea
- Парворяд Дельфіновиді (Odontoceti)
- Надродина Delphinoidea
- Родина Дельфінові (Delphinidae) (37 видів)
- Родина Нарвалові (Monodontidae) (2 види)
- Родина Фоценові (Phocoenidae) (8 видів)
- Надродина Physeteroidea
- Родина Когієві (Kogiidae) (2 види)
- Родина Кашалотові (Physeteridae) (1 вид)
- Надродина Platanistoidea
- Родина Platanistidae (2 види)
- Надродина Inioidea
- Родина Інієві (Iniidae) (4 види)
- Родина Понтопорієві (Pontoporiidae) (1 вид)
- Надродина Lipotoidea
- Родина Lipotidae (1 вид)
- Надродина Ziphioidea
- Родина Дзьоборилові (Ziphiidae) (24 види)
- Надродина Delphinoidea
- Парворяд †Стародавні кити (Archaeoceti)
- Клада Ruminantiamorpha
- Підряд Жуйні (Ruminantia)
- Інфраряд Tragulina
- Родина †Amphimerycidae
- Родина †Prodremotheriidae
- Родина †Протоцератиди (Protoceratidae)
- Родина †Hypertragulidae
- Родина †Praetragulidae
- Родина Оленцеві (Tragulidae) (10 видів)
- Родина †Archaeomerycidae
- Родина †Lophiomerycidae
- Інфраряд Pecora
- Родина †Gelocidae
- Родина †Palaeomerycidae
- Родина Вилорогові (Antilocapridae) (1 вид)
- Родина †Climacoceratidae
- Родина Жирафові (Giraffidae) (5 видів)
- Родина †Hoplitomerycidae
- Родина Оленеві (Cervidae) (54 видів)
- Родина †Leptomerycidae
- Родина Кабаргові (Moschidae) (7 видів)
- Родина Бикові (Bovidae) (152 види)
- Інфраряд Tragulina
- Підряд Жуйні (Ruminantia)
- Клада Cetancodontamorpha
- Підряд Свиновиді, або «Нежуйні» (Suina)
- Підряд Мозоленогі (Tylopoda)
Примітки
- ↑ Парнокопитий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Словники України on-line. lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2017.
- ↑ Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 13.
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 221.
- ↑ а б Загороднюк І. В. Наукові назви ссавців: від описових до уніфікованих [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Вісник Львівського Університету. Серія біологічна. 2008. Вип. 48. С. 33-43.
- ↑ Гащак С. П., Вишневський Д. О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] — Славутич: Вид-во Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, 2006. — 100 с. іл. 8.
- ↑ Делеган І. В. Продукція м'яса сарни європейської та варіанти розподілу її між учасниками колективного полювання — Науковий вісник, 2005, вип. 15.4.
- ↑ Скільський І. В., Л. І. Мелещук, Тащук М. В. Ссавці південно-східної частини буковинського передкарпаття [Архівовано 4 травня 2014 у Wayback Machine.] — 2008.
- ↑ ASM's Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists (ASM). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 29.10.2021.
- ↑ Терміни ухвалені Термінологічною Колегією Природничої Секції Українського Наукового Товариства // Шарлемань М. Звірі України. — Київ: Вукоопспілка, 1920. — 83 с. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]. — Доповіді НАН України. Біологія. 1998.
- ↑ Однокопитий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Mammal Species of the World - Browse: ARTIODACTYLA. www.bucknell.edu. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 2 лютого 2017.
- ↑ Spaulding, M; O'Leary, MA; Gatesy, J (2009). Farke, Andrew Allen (ред.). Relationships of Cetacea (Artiodactyla) Among Mammals: Increased Taxon Sampling Alters Interpretations of Key Fossils and Character Evolution. PLoS ONE. 4 (9): e7062. Bibcode:2009PLoSO...4.7062S. doi:10.1371/journal.pone.0007062. PMC 2740860. PMID 19774069.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Groves, Colin P.; Grubb, Peter (2011). Ungulate Taxonomy. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. с. 25. ISBN 978-1-4214-0093-8.
Джерела
- Ряд Оленеподібних (= Парнопалих) у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [1] [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Ряд Artiodactyla на вебпроекті "Дерево життя): Tree of Life Web Project. 2008. Artiodactyla. Even-toed ungulates. Version 04 June 2008 (temporary). [2] [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] in The Tree of Life Web Project, http://tolweb.org/ [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.] (Схема родоводу, багато літератури та інтернет-посилань).
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |