‹ 2011  2019 ›
Вибори до Парламенту Польщі 2015 Всі 460 місць у Сеймі (для більшості в Сеймі потрібне 231 місце) Всі 100 місць у Сенаті
25 жовтня 2015 Явка: (явка) 50,92 %
		Перша партія	Друга партія	Третя партія
Лідер		Беата Шидло (кандидат на прем'єр-міністра)	Ева Копач	Павел Кукіз
Партія		Право і справедливість	Громадянська платформа	Kukiz'15
Лідер партії з		20 червня 2015[1]	8 листопада 2014	28 липня 2015
Попередні вибори		29,9 %, 157 місць	39,2 %, 207 місць	Не існувала
Місць до виборів		134[2]	197[2]	0
Виграно місць		235	138	42
Зміна місць		▲ 101	▼ 59	▲ 42
Голосів виборців		5 711 687	3 661 474	1 339 094
Відсоток		37,58 %	24,09 %	8,81 %
Зміна % голосів		▲ 7,69 %	▼ 15,09 %	Нова партія
		Четверта партія	П'ята партія	Шоста партія
Лідер		Ришард Петру	Барбара Новацька	Януш Пєхоцинський
Партія		Сучасна	Об'єднані ліві	ПСП
Лідер партії з		31 травня 2015	21 липня 2015	17 листопада 2012
Попередні вибори		Не існувала	18,81 %,[3] 67 місць	8,36 %, 28 місць
Місць до виборів		0	50	38[2]
Виграно місць		28	0	16
Зміна місць		▲ 28	▼ 50	▼ 22
Голосів виборців		1 155 370	1 147 102	779 875
Відсоток		7,60 %	7,55 %	5,13 %
Зміна відсотка голосів		Нова партія	▼ 11,26 %	▼ 3,23 %
Повіти, де більшість за партією: ■ — Право і справедливість ■ — Громадянська платформа ■ — Польська селянська партія
Попередній Прем'єр-міністр Ева Копач Громадянська платформа Обраний Прем'єр-міністр Беата Шидло Право і справедливість

Парламентські вибори у Польщі 2015 як до Сейму, так і до Сенату, призначені указом Президента Польщі Броніслава Коморовського від 17 липня 2015^[4] та змінені указом від 3 серпня 2015, відбулися у Польщі 25 жовтня 2015.

Попередні вибори до Парламенту Польщі 2011 року привели до утворення урядової коаліції Громадянської платформи і Польської селянської партії.

Це були перші в Європі вибори після парламентських виборів у Норвегії 1993, де три найбільші на той час партії висунули жінку кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Це були також перші вибори у Польщі після відновлення демократії у 1989 році, де одна партія здобула абсолютну більшість у парламенті.

Вибори виграла найбільша опозиційна партія Право і справедливість з часткою 37,6 % голосів, тоді як правляча Громадянська платформа набрала 24,1 % голосів. Висуванка партії-переможниці Беата Шидло тепер має змінити Еву Копач на посаді прем'єр-міністра і може утворити однопартійний кабінет.

Офіційні результати, оголошені 27 жовтня 2015, засвідчили, що консервативна «Право і справедливість» здобула абсолютну більшість, одержавши 235 із 460 місць у Сеймі, при чому кандидата партії Анджея Дуду у травні 2015 було обрано президентом Польщі. Партія колишнього президента Броніслава Коморовського «Громадянська платформа» скоротила своє представництво у Сеймі до 138 місць.^[5]

Основні партії, що беруть участь у виборах: Громадянська платформа (її кандидат на прем'єр-міністра — Ева Копач), Право і справедливість (Беата Шидло), «Сучасна» (Ришард Петру), Kukiz'15 (Павел Кукіз), Об'єднані ліві (Барбара Новацька), Польська селянська партія (Януш Пєхоцинський), Коаліція за відновлення республіки — Свобода і Надія (Януш Корвін-Мікке).

Польща поділяється на 41 виборчий округ, у кожному з яких, залежно від його розміру, обирають від 7 до 20 депутатів Сейму, тоді як 100 сенаторів обираються прямим голосуванням в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для Сейму встановлено на рівні 5 % для політичних партій та 8 % для виборчих блоків, а мандати розподіляють за пропорційним принципом методом д'Ондта.

Поляки голосували вдруге за півроку: у травні 2015 відбувалися президентські вибори, які дали країні нового голову держави — консерватора Анджея Дуду від партії «Право і справедливість». Остання сподівається посилити своє становище за результатами виборів до парламенту, на яких громадяни Польщі обирали 460 депутатів нижньої палати парламенту (Сейму) і 100 сенаторів. З 2000 року основними політичними силами у країні залишалися правоцентристська «Громадянська платформа» і консервативна партія «Право і справедливість», при цьому популярність консерваторів зросла, давши їм усі шанси завоювати прихильність відносної більшості виборців (за даними екзит-полів, понад 39 %).^[6] Перемігши на виборах, «Право і справедливість» вперше після 2007 року зосередить у своїх руках як виконавчу, так і законодавчу владу.

Штаби, що зареєстрували списки в Сейм щонайменше у половині виборчих округів

№ списку	Виборчий штаб	Лідер		Виборчі гасла	Кандидати в депутати Сейму	Кандидати в сенатори
1	Право і справедливість*		Ярослав Качинський	Впораємось; Праця, а не обіцянки	919[7]	98[8]
2	Громадянська платформа*		Ева Копач	Так. Йдеться про Ваше майбутнє; Сильна економіка, вищі зарплати	916[9]	83[10]
3	Партія Разом	відсутній		Інша політика можлива	573[11]	0[12]
4	KORWiN*		Януш Корвін-Мікке	Нові люди, новий порядок	898[13]	10[14]
5	Польська селянська партія		Януш Пєхоцинський	Близько до справ людей	916[15]	58[16]
6	Об'єднані ліві: SLD+TR+PPS+UP+Зелені*		Барбара Новацька	Школи будувати, священиків оподаткувати	904[17]	31[18]
7	Kukiz'15*		Павел Кукіз	Зумієш, Польщо!; Польща пробуджується, з нашими мріями!	838[19]	9[20]
8	Сучасна Ришарда Петру*		Ришард Петру	Полагодьмо Польщу!	858[21]	16[22]

* Інші партії, що йдуть за списками даних штабів (у випадку не однієї партії):

• PiS — Солідарна Польща, Польща Разом, Правиця Речі Посполитої, Католицько-національний рух (1 член), Партія "Пяст" (1 член)
• PO — по 1 члену: Біло-червоні, ПСП
• KORWiN — КНП (у невеликій частині), Національний рух (2 члени), Так для Польщі (1 член), Лібертаріанська партія (1 член)
• ZL — Національна партія пенсіонерів, по 2 члени або представники: Польська партія праці – серпень 80, Демократична партія – demokraci.pl, Демократична партія, по 1 члену: Рух економічного відродження ім. Едварда Ґерека, ПСП, Соціал-демократія Польщі
• Kukiz'15 — Національний рух (у тому числі більшість Союзу реальної політики) КНП (частково), Пряма демократія, Лібертаріанська партія, Правиця Речі Посполитої (в невеликій частині), Польща Разом (2 члени), по 1 члену: Солідарна Польща, Спільнота, Партія праці, Самооборона
• «Сучасна» — по 1 члену: Партія жінок, ГП, ПСП

Штаби, що зареєстрували списки в Сейм у деяких виборчих округах

№ списку	Виборчий штаб	Лідер		Виборчі гасла	Кількість округів	Кандидати в депутати Сейму	Кандидати в сенатори
9	JOW Bezpartyjni*		Роберт Рачинський	Змінюємо Польщу	8	136[23]	6[24]
10	Виборчий штаб Збігнева Стоноги		Збігнев Стонога	Твій постріл у «10»	19	297[25]	1[26]
11	«Суспільний рух Польської Республіки»*		Славомир Іздебський		3	60[27]	2[28]
12	«Об'єднані заради Сілезії»**		Дітмар Бремер	Із Сілезії. Не з партії.	2	42[29]	0[30]
13	Самооборона		Лех Куропатвинський	Тільки разом переможемо!	7	119[31]	2[32]
14	Виборчий штаб виборців Гжегожа Брауна «Щасти, Боже!»*		Гжегож Браун	Віра, сім'я, власність	12	202[33]	1[34]
15	Конгрес нових правих		Міхал Марусик		6	116[35]	8[36]
16	Виборчий комітет німецької меншини**		Ришард Галла	Молодці!	1	24[37]	3[38]
17	«Громадяни у парламент»*		Ян-Збігнев Потоцький	Нація править	1	40[39]	3[40]

* Inne partie startujące z list danych komitetów (w wypadku ВИБОРЧИЙ ШТАБ wszystkie partie):

• JOW Bezpartyjni – Партія пенсіонерів Польської Республіки (1 член)
• RS RP – Рух суспільної справедливості, Біло-червоні (2 члени), Свобода і Рівність (1 член)
• „Щасти, Боже!” – КНП (у невеликій кількості), Ліга польських родин (у більшості), по 2 члени: Союз реальної політики, Солідарна Польща, по 1 члену або представнику: Єдність нації, Національний рух, Національна партія ім. Дмовського Романа, Спільнота, Право і справедливість, Хоробрий Тато, Народно-національний альянс
• OdP – Демократична партія (2 члени), по 1 члену: Союз демократичних лівих сил, Організація польської нації – Польська ліга, ГП

** Як штаб національної меншини звільняється від обов'язку подолання виборчого порогу.

*У тому числі партії: Слов'янський союз, Партія праці, «П’яст – Єдність думки європейських націй», Демократична партія – demokraci.pl, Союз реальної політики, Біло-червоні, Національний рух

• Все, що потрібно знати про парламентські вибори у Польщі [Архівовано 26 жовтня 2015 у Wayback Machine.]