Паремія (від грец. παροιμία — прислів'я, приказка) — це видове позначення малих фольклорних жанрів афористичного спрямування, прислів'їв і приказок. Інколи пареміями також називають інші малі жанри фольклорної прози, наприклад: прикмети, прокльони, вітання, афоризми, побажання, каламбури,тости, загадки, прощання та ін. Паремії вивчає наука пареміографія^[1]. Паремією є стійка фразеологічна одиниця, яка являє собою цілісне речення дидактичного змісту^[2]. Стійкість, відтворюваність, цілісність значення зближують паремії з фразеологічними одиницями. Паремії, як влучні лаконічні висловлення фольклорного походження, є цінними і концентрованими зразками народної творчості. З погляду психології паремія — це пережитий досвід народу^[3].

• Пареміографія
• Малі фольклорні жанри
• Юридична паремія^[pl] (Латина у праві)

• Паремія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1297-1298. — 1000 екз.
• Паремія // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 398. — 634 с.
• Паремія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 380. — ISBN 978-966-439-921-7.