Костянтин Панчик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Костянтин Станіславович Панчик | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 25 березня 1952 (72 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Київ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник, півзахисник, захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суддівська діяльність | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР→Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Місто | Сімферополь | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорія | всесоюзна (1991), Арбітр ФІФА | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Костянтин Станіславович Панчик (25 березня 1952, Київ) — радянський футболіст, який виступав на позиції як захисника, так і півзахисника та нападника. Відомий за виступами у низці радянських футбольних клубів, найбільш відомий за виступами в складі сімферопольської «Таврії», у складі якої він ставав володарем бронзових та золотих медалей першої ліги чемпіонату СРСР. Після закінчення кар'єри гравця — футбольний арбітр, судив матчі всесоюзних змагань, після проголошення незалежності України — матчі чемпіонату та Кубка України, провів 70 матчів у вищій українській лізі. Після анексії Криму прийняв російське громадянство.
Клубна кар'єра
Костянтин Панчик народився у Києві, проте невдовзі його батьки, які працювали на залізниці, перебралися до Коростеня, де Костянтин Панчик розпочав займатися футболом. Спочатку він грав у місцевій аматорській команді «Локомотив», деякий час грав у вінницькому «Локомотиві», пізніше знову повернувся до коростенської команди. З 1970 до 1973 року Панчик проходив військову службу на Чорноморському флоті, де грав у флотській футбольній команді. Після закінчення служби він отримав пропозицію перейти до складу клубу другої ліги «Таврія» з Сімферополя.[1] Хоча в перший рік виступів молодий футболіст зіграв лише 9 матчів, він разом із командою став переможцем зонального турніру та чемпіонату УРСР, після чого команда здобула путівку до першої ліги, хоча й медалі не отримав. Наступного року новий головний тренер сімферопольського клубу Сергій Шапошников не бачив Панчика в основі команди в першій лізі[2], тому він вирішив перейти до складу команди другої ліги «Авангард» із Севастополя. Після року виступів Костянтин Панчик перейшов до складу аматорської команди «Титан» з Армянська, де грав протягом двох років. У 1976 році перейшов до команди «Кривбас» з Кривого Рогу, з яким цьому році став чемпіоном УРСР та здобув путівку до першої ліги. «Таврія» відразу захотіла повернути футболіста до себе, що призвело до її конфлікту з «Кривбасом», унаслідок чого Панчик півроку взагалі не виступав, і лише потім зумів перейти до сімферопольського клубу.[1] У складі «Таврії» вже в цьому році футболіст зумів завоювати бронзові медалі турніру першої ліги.[2] Наступний сезон футболіст розпочав у клубі другої ліги «Колос» із Нікополя, проте вже до кінця сезону повернувся до «Таврії», яка в цьому році ледь не вибула до другої ліги. Щоправда, наступного року справи команди значно покращились, і «Таврія» стала переможцем турніру першої ліги, та здобула путівку до вищої радянській ліги.[1][2] Проте на передсезонних зборах Костянтин Панчик отримав важку травму легень, що завадило йому дебютувати у вищій лізі у складі сімферопольського клубу. Футболіст вирішив перейти до складу команди другої ліги «Дніпро» з Могильова, з яким наступного року виграє зональний турнір другої ліги та путівку до першої ліги. Після завершення сезону 1982 року Костянтин Панчик завершив виступи на футбольних полях.[1]
Кар'єра тренера
У 1990 році Костянтин Панчик працював начальником команди другої ліги «Кристал» з Херсона.
Суддівська кар'єра
У середині 80-х років ХХ століття Костянтин Панчик отримав пропозицію стати футбольним арбітром.[1] Після проходження відповідного навчання він розпочав судити матчі спочатку другої ліги, пізніше першої ліги, працював також лінійним суддею на матчах вищої ліги. Після розпаду СРСР судив матчі українських змагань — Кубка України, вищої та першої українських ліг, 1 матч провів і в другій українській лізі. Став одним із перших українських арбітрів ФІФА.[3] Судив також матчі національних збірних, зокрема в 1994 році судив матч матч між національними збірними України та Білорусі.[4] Останнім матчем у кар'єрі футбольного судді став матч чемпіонату України сезону 1997—1998 років між київським «Динамо» та донецьким «Шахтарем».[5] Після закінчення суддівської кар'єри працював на матчах чемпіонату України делегатом ФФУ.[6]
Після закінчення суддівської кар'єри
Після анексії Криму прийняв російське громадянство, проживає в Криму[7], працює інспектором на матчах фейкової кримської першості.[8]
Особисте життя
Брат Костянтина Панчика, Валерій Панчик, є радянським та російським футболістом.[9]
Досягнення
- Переможець першої ліги 1980 року.
- Бронзовий призер першої ліги 1977 року.
- Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1976, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.
- Брав участь у «золотому» сезоні «Таврії» у 1-й зоні другої ліги чемпіонату СРСР (1973), однак провів лише 9 матчів, чого замало для отримання медалей.
- Переможець турніру дев'ятої зони другої ліги 1982 року.
Примітки
- ↑ а б в г д Константин Панчик: «За время выступлений в Таврии завоевал три медали» (рос.)
- ↑ а б в Таврия: моя радость и боль [Архівовано 2020-10-18 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Костянтин Вихров: «…футбол розвиватиметься»
- ↑ Протокол матчу (рос.)
- ↑ «Шахтёр» Донецк — «Динамо» Киев — 0 : 0 28.04.1998 (рос.)
- ↑ ЗА ЯКИХ УМОВ СУДИТИМУТЬ «ВОЛИНЬ»-«КРИВБАС»
- ↑ ФУТБОЛЬНЫЙ АРХИВ ПОЛУОСТРОВА: ИНТЕРВЬЮ С ВЕТЕРАНОМ «ТАВРИИ» КОНСТАНТИНОМ ПАНЧИКОМ [Архівовано 2020-07-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ВСЕКРЫМСКИЙ ТУРНИР. ФИНАЛ. «СЕВАСТОПОЛЬ» — «ГВАРДЕЕЦ». ПРОТОКОЛЬНЫЕ ДАННЫЕ, ГОЛЫ (рос.)
- ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)