село Пантазіївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Олександрійський район |
Тер. громада | Новопразька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA35080030060049982 |
Облікова картка | Пантазіївка |
Основні дані | |
Засноване | 1777 |
Населення | 600 |
Площа | 2,35 км² |
Густота населення | 359,15 осіб/км² |
Поштовий індекс | 27451 |
Телефонний код | +380 5233 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°38′53″ пн. ш. 32°49′18″ сх. д. / 48.64806° пн. ш. 32.82167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
121 м |
Водойми | ставок Шкільний, ставок Кар'єр, ставок Посільський (Приватний) |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Пантазі́ївка — село в Україні, у Новопразькій селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 600 осіб. Колишній центр Пантазіївської сільської ради.
Село постраждало внаслідок голодомору 1932—1933.
Історія
В середині 18 ст. на місці сучасної Пантазіївки виник зимівник, згодом хутір Скелеватий, по назві річки Скелеватої, у верхів'ях якої він знаходився. В кін. 1770 — на поч. 80-х рр. секунд-майор Пантазій переселив сюди селян з Чернігівської та Полтавської губ. і перейменував населений пункт на Пантазіївку. На поч. 19 ст. у поміщика Пантазія було 3.744 дес. землі і 669 селян (зараз — 600…). В 1823 році земля розділена між спадкоємцями. На 1860-ті рр. — 70 господарств і 506 жителів.
В Успенівці на поч. 1860-х рр. в селі було 34 господарства і 208 жителів. Успенівка заснована селянами з Орловської губернії, яких переселив поміщик.
В 1878 році в селі почала працювати школа грамоти.
За переписом 1886 р. в Пантазіївці і Успенівці було 166 господарств і 890 жителів.
Після Столипінської реформи протягом 1907-9 рр. з Пантазіївської громади виділилося 34 заможні господарства.
153 чоловіки було мобілізовано до лав імперської армії Московії під час Першої Світової війни.
З 1917 — у складі УНР. Весною 1932 комуністи почали терор голодом, від якого гинули насамперед літні люди та діти. Зокрема у муках загинули восьмирічний Леонід Журавель та десятирічний Михайло Баранчук.
Село зайняли фашисти в 1941 році, звільнили 1943 року. Після цього розпочалась важка повоєнна відбудова та майбутній розвиток села.
1991 більшість селян проголосувала за відновлення державної незалежності України.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 851 особа, з яких 369 чоловіків та 482 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 844 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,04 % |
російська | 2,37 % |
білоруська | 0,59 % |
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|