Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Пам'ятники Дрогобича — Вікіпедія
Пам'ятники Дрогобича — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Дрогобичі встановлено 14 пам'ятників, що вшановують діячів національної історії, науки та культури — Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Василю Стефанику, Юрію Дрогобичу, Степанові Бандері, В'ячеславові Чорноволу. Є пам'ятник-погруддя (імовірно, найстаріший у місті — 1892) діячеві польської культури Адаму Міцкевичу, а також Папі Римському, поляку за походженням Івану Павлу II, встановлений у 2007 році; релігійне спрямування має і пам'ятний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового. У місті споруджено 7 меморіальних комплексів про трагічні події історії XX століття — могила жертв репресій, пам'ятний знак на честь воїнів, які загинули в Афганістані, поховання радянських воїнів (меморіал Слави).Також у місті встановлено щонайменше 86 пам'ятних таблиць.

Більшість міських пам'ятників були встановлені у Дрогобичі вже за незалежності України (від 1991 року).

Назва Розташування, координати Фото Короткі відомості
Юрію Дрогобичу Площа Замкова гора, 2, перед дзвіницею костелу святого Варфоломія 49°21′07″ пн. ш. 23°30′16″ сх. д. / 49.35185° пн. ш. 23.504418° сх. д. / 49.35185; 23.504418 1999 рік. Автори — Євген Безніско та Теодозія Бриж[1],[2],[3].
Степанові Бандері В однойменному парку 49°21′12″ пн. ш. 23°30′32″ сх. д. / 49.353221° пн. ш. 23.508886° сх. д. / 49.353221; 23.508886 Повнофігурний пам'ятник Степану Бандері на постаменті відкрито 14 жовтня 2001 року[4].
Тарасові Шевченку Перед готелем «Тустань» 49°21′14″ пн. ш. 23°30′29″ сх. д. / 49.35378° пн. ш. 23.507961° сх. д. / 49.35378; 23.507961
Іванові Франку Вулиця Івана Франка. Перед Народним домом 49°21′17″ пн. ш. 23°30′10″ сх. д. / 49.354657° пн. ш. 23.502827° сх. д. / 49.354657; 23.502827 Пам'ятник Івану Франку біля Народного дому.
Папі Іванові Павлу ІІ Перед центральним входом костелу святого Варфоломія 49°21′11″ пн. ш. 23°30′15″ сх. д. / 49.353057° пн. ш. 23.504109° сх. д. / 49.353057; 23.504109 Встановлений на День Незалежності 24 серпня 2007 року[5].
Адамові Міцкевичу На вулиці Шевченка між приміщеннями педуніверситету та філармонії 49°21′13″ пн. ш. 23°30′05″ сх. д. / 49.353537° пн. ш. 23.501459° сх. д. / 49.353537; 23.501459 Встановлений в 1898 році.
Василеві Стефанику Між Катедральним собором Пресвятої Трійці та вулицею Гончарською, 11 49°21′01″ пн. ш. 23°30′19″ сх. д. / 49.350399° пн. ш. 23.505144° сх. д. / 49.350399; 23.505144 Встановлений у 1986 році.
Пам'ятник воїнам-афганцям «Смуток» Вулиця Шевченка, ліворуч від вілли Яроша 49°21′12″ пн. ш. 23°30′03″ сх. д. / 49.353233° пн. ш. 23.500963° сх. д. / 49.353233; 23.500963 У війні в Афганістані загинуло 3280 українців, серед яких — 12 дрогобичан. Це Анатолій Герцан, Григорій Толстой, Степан Прінда, Василь Микосовський, Володимир Вороняк, Олександр Богонос, Михайло Прухницький, Віктор Пенделяк, Роман Данилків, Валерій Аладьїн, Анатолій Шилов, Дмитро Петров. 31 мешканець Дрогобиччини отримав поранення[6]. Автором пам'ятника «Смуток» є відомий скульптор, викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну художнього факультету Прикарпатського університету ім. В.Стефаника Богдан Гладкий[7].
«Борцям за волю України» (2000-ліття християнства) На розі вулиць Івана Франка, Лесі Українки та Січових Стрільців 49°21′20″ пн. ш. 23°29′51″ сх. д. / 49.355489° пн. ш. 23.497522° сх. д. / 49.355489; 23.497522 Пам'ятник 2000-ліття християнства встановлено в 2000-му році.
Меморіал «Стіна плачу» вулиця Ковальська 49°21′08″ пн. ш. 23°30′25″ сх. д. / 49.352091° пн. ш. 23.507078° сх. д. / 49.352091; 23.507078 Пам'ятник дрогобичанам, загиблим в результаті репресій під час Другої світової війни. Поставлено за радянських часів(1974 рік)[8]. Таким чином комуністична влада нібито віддавала шану дрогобичанам, в першу чергу євреям, винищеним гітлерівцями. Але євреї під час окупації жили в гетто, їм було заборонено ходити центральними вулицями, а знищували їх в Броницькому лісі[9]. Навпроти готелю та ресторану «Європа» справді відбувались розстріли та повішення здебільшого українських повстанців та в меншій мірі поляків, але місце це знаходиться метрів на 50 ближче до площі Ринок[10].
Меморіал «Вічний вогонь» На перетині вулиць Івана Франка та Самбірської 49°21′22″ пн. ш. 23°29′48″ сх. д. / 49.355975° пн. ш. 23.496669° сх. д. / 49.355975; 23.496669 Меморіал пам'яті жертв німецько-радянської війни. Побудований у 1974 році. По ідеї — поховання воїнів Червоної Армії, які загинули, визволяючи місто. Фактично значних боїв за Дрогобич не велося, за винятком кількагодинного зранку 6 серпня 1944 року в районі нафтопереробного заводу[9]. За свідченнями дрогобичан старшого покоління, в цьому місці ховали співробітників підрозділів НКВС-МВС та НКДБ-МДБ-КДБ, які загинули в післявоєнний період в боях з борцями за незалежну Україну. Серед могил траплялися поховання навіть 1953 року[11]. Тому під час будівництва на плитах викарбувані тільки прізвища похованих, але відсутні дати смерті та номери частин, які були до того[10].
В'ячеславові Чорноволу Вулиця Шевченка, перед приміщенням центральної бібліотеки для дорослих, яка носить його ім'я. 49°21′13″ пн. ш. 23°30′00″ сх. д. / 49.353546° пн. ш. 23.499887° сх. д. / 49.353546; 23.499887 Погруддя Героєві України (звання присвоєно 21 серпня 2000 року), лідерові Народного Руху України Вячеславу Чорноволу було відкрито 5 квітня 2009 року. У відкритті взяли участь Голова Народного Руху України Борис Тарасюк, дружина Вячеслава Максимовича Атена Пашко, сестра В.Чорновола Валентина Чорновіл, лідер фракції «Рух» в Дрогобицькій міськраді Ростислав Стецівка, міська влада та громадськість.Єпископ Самбірсько — Дрогобицької єпархії Української Греко-Католицької Церкви Юліан (Вороновський) благословив громаду та освятив погруддя. З привітальним словом виступив Голова НРУ Борис Тарасюк, Атена Пашко та Валентина Чорновіл[12].
«Колона Свободи» Вулиця 22 січня. Перед будівлею райради та райдержадміністрації Дрогобицького району. 49°21′31″ пн. ш. 23°30′35″ сх. д. / 49.358595° пн. ш. 23.509774° сх. д. / 49.358595; 23.509774 Колона свободи або пам'ятник Помаранчевій революції. Встановлено у листопаді 2005 року в першу річницю події на кошти мешканців Дрогобиччини, зібрані під час революції і не використані в 2004 році.
Григорію Геврику Вулиця Горішня Брама 49°20′57″ пн. ш. 23°29′22″ сх. д. / 49.349115° пн. ш. 23.489459° сх. д. / 49.349115; 23.489459 У 1970 р. споруджено пам'ятник[13]. Серед дрогобичан старшого покоління ще з радянських часів популярна версія, що Геврик до мобілізації в Червону Армію був членом ОУН-УПА та добровольцем дивізії «Галичина»[14],[15].
Григорію Геврику Вулиця Зварицька. Перед будівлею школи № 5. Бюст Григорія Геврика перед школою № 5, у якій до 1941 року він навчався і яка в повоєнні радянські часи носила його ім'я. Встановлений 1970 року. Скульптори Валентин Подольський, Валентин Борисенко.[16]
Івану Васильєву Спочатку поставлено на площі Ринок біля ратуші навпроти центральної аптеки. За незалежної України перенесено до Вічного вогню. 49°21′22″ пн. ш. 23°29′49″ сх. д. / 49.356013° пн. ш. 23.496808° сх. д. / 49.356013; 23.496808 Член Військової ради 1-ї гвардійської армії генерал-майор Іван Васильович Васильєв загинув 11 серпня 1944 року неподалік села Кринтята. За офіційною версією — з метою оволодіння населеним пунктом на річці Стрий, але не згадується, проти кого. Нема даних і у відповідній статті російської Вікіпедії. За неофіційними даними — в бою проти ОУН-УПА. Пам'ятник встановлено 13 серпня 1944 року[17]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії генерал-майору Васильєву Івану Васильовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.[18].
Меморіал «Тюрма на Стрийській» На подвір'ї Дрогобицького педуніверситету по вулиці Стрийській, 3 49°21′09″ пн. ш. 23°30′46″ сх. д. / 49.352368° пн. ш. 23.512794° сх. д. / 49.352368; 23.512794 Меморіал «Тюрма на Стрийській» відкрито 12 липня 2012 року.[19][20][21][22][23] Розпочато роботи по створенню експозиції в приміщеннях університету.[24]
Скульптурна композицію «Повернення воїна АТО» Навпроти торгового центру «Гетьман» (вулиця Малий Ринок, 11/1) 49°21′10″ пн. ш. 23°30′24″ сх. д. / 49.3529123° пн. ш. 23.5066971° сх. д. / 49.3529123; 23.5066971 15 жовтня 2017 року. Автор — скульптор Тарас Данилюк[25].

Світлини

Примітки

  1. ↑ Мистецька сторінка присвячена творчості Євгена Безніско та Теодозії Бриж. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 16 червня 2012.
  2. ↑ Євген БЕЗНІСКО. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 16 червня 2012.
  3. ↑ Євген Безніско: штрихи до творчого портрету (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2009. Процитовано 16 червня 2012.
  4. ↑ Відкрито пам'ятник Степану Бандері — Укрінформ. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 12 червня 2012.
  5. ↑ Костел св. Бартоломея в Дрогобичі. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
  6. ↑ Афганський слід на скрижалях нашої пам'яті. Дрогобицький портал. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 15 червня 2012.
  7. ↑ Галицьке слово. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 15 червня 2012.
  8. ↑ Мандруємо Україною. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 червня 2012.
  9. ↑ а б Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
  10. ↑ а б Стаття «„Ідея і чин!“ — основа гідності нації», дрогобицька інтернет-газета «Майдан» за 27.06.2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 червня 2012.
  11. ↑ «Яких „визволителів“ ушанували Микола Гук і дрогобицькі комуністи?». Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  12. ↑ У Дрогобичі відкрили погруддя В'ячеславу Чорноволу- Національний Альянс. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 15 червня 2012.
  13. ↑ Григорій Геврик — невідомий герой Дрогобича — Дрогобич Інфо. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 червня 2012.
  14. ↑ Геврик Григорий Фёдорович — Warheroes.ru[недоступне посилання з липня 2019]
  15. ↑ Вісті комбатанта — про дещо маловідоме відносно дивізії «Галичина». Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 18 червня 2012.
  16. ↑ Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975.
  17. ↑ «Яких „визволителів“ ушанували Микола Гук і Дрогобицькі комуністи?». Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  18. ↑ Іван Васильович Васильєв: біографія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 червня 2012.
  19. ↑ У Дрогобичі освячено меморіал жертвам НКВД «Тюрма на Стрийській». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2012.
  20. ↑ Стаття «"Тюрму на Стрийській" відкрито» на сайті ДрогобичІнфо. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2012.
  21. ↑ Відео «Меморіал Тюрма на Стрийській - О. Тарас Гарасимчук.mp4» на youtube. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2012.
  22. ↑ Слово Вл. Ярослава (Приріза) під час церемонії відкриття Меморіалу «Тюрма на Стрийській» на сайті УГКЦ
  23. ↑ У Дрогобичі відкрили Меморіал «Тюрма на Стрийській» на сайті novostimira.com[недоступне посилання з вересня 2019]
  24. ↑ Стаття «У Дрогобицькому меморіалі «Тюрма на Стрийській” облаштують музей» на сайті lviv.tv[недоступне посилання]
  25. ↑ У Дрогобичі вшанували воїнів АТО, відкривши скульптурну композицію «Повернення воїна АТО». ФОТО, сайт Дрогобицької міської ради, 16 жовтня 2017 року

Джерела, посилання та література

Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id