| Палац Говорова-Топалова у Танковому | |
|---|---|
 | |
| 44°39′35″ пн. ш. 33°47′54″ сх. д. / 44.65979° пн. ш. 33.79835° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Бююк-Сюйрен (Танкове) АРК |
| Розташування | Бююк-Сюйрен (Танкове) |
| Тип | садиба[d]  |
| Засновник | Q116827262? |
| Статус | |
  Палац Говорова-Топалова у Танковому Палац Говорова-Топалова у Танковому (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Садиба Говорова-Топалова — садиба в селі Бююк-Сюйрен (Танкове) Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.
Опис
В архітектурі будівлі змішалися східні мотиви та риси, характерні для німецьких замків, що надає будинку казкового вигляду. З декоративних елементів садибного будинку особливою витонченістю виділяються дерев'яні елементи: карнизи та колони.
За деякими даними, будівля, що збереглася до наших днів, — це флігель старовинного маєтку, що вцілів у радянський період завдяки дитячому будинку, який розміщувався в приміщеннях колишньої садиби Говорова.
Нині його займає інтернат для обдарованих дітей із навчанням англійською, російською та турецькою мовами.[3]
Після окупації навчальний заклад залишили усі турецькі викладачі.[4]
Історія
Садиба Говорових у долині річки Бельбек була побудована наприкінці XIX — на початку XX століття власником маєтку Біюк-Сюрень (Танкове) А. Н. Говоровим.
На жаль, не пережив 1922 рік дуб, що зростав у дворі маєтку.[5] Це була велетенська рослина, стовбур якої в період розквіту досягав 11,5 метрів, а під її кроною змогли б сховатися близько 3 тисяч людей. Ще наприкінці XVIII століття Петро Симон Паллас охрестив дуб «найбільшим деревом у всьому Криму», а садівник Л. П. Симеренко при визначенні віку гіганта назвав його «найстарішим деревом у Європі», оскільки йому було не менше 1500 років. «Говорівський дуб», який вважався одним із природних чудес Криму, став жертвою перших років радянської влади.[6]
Галерея
-
Говоровський дуб, 1912 рік -
Бююк-Сюйрен, близько 1915 року. -
2009 рік -
2023 рік
Примітки
- ↑ Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
- ↑ Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.
- ↑ Усадьба в Танковом :: Геокэшинг ::. geocaching.su. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Из Турецкого лицея в Крыму убежали турки - Крымский сайт. taurica.net. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Devochki (14 листопада 2019). Под сенью говоровского дуба. Крымский Журнал – главный навигатор по Крыму! (рос.). Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Усадьба Говоровых - Крымский архитектурный портал | КАП. www.archiportal-crimea.ru. Процитовано 23 листопада 2023.
Замки та палаци Криму | ||
|---|---|---|
| Збережені | Алупка (Воронцовський) • Алушта (Стахєєва) • Бахчисарай (палац) • Гаспра (Ластівчине гніздо) • Кореїз (Дюльбер) • Євпаторія (Гелеловіча) • Кореїз (Юсуповський) • Лівадія (палац) • Масандра (Олександра ІІІ) • Сімеїз (Мальцевих) • Танкове (Говорова-Топалова) • Феодосія (Стамболі) • Утьос (Гагаріної) • Ялта (Чехова) |  |
| Частково збережені | ||
| Руїни | Алушта (Алустон) • Балаклава (Чембало) • Білогірськ (Таш-Хан) • Велике Садове (Сюйренська фортеця) • Веселе (Кутлак) • Гурзуф (фортеця) • Залісне (Ескі-Кермен) • Інкерман (Каламіта) • Кам'янське (Арабат) • Високе (Керменчик) • Керч (Єні-Кале) • Кореїз (дача Чаїр) • Кріпке (Киз-Куле) • Морське (Чобан-Куле) • Передущельне (Качі-Кальон) • Перекоп (Ор-Капу) • Ферсманове (замок) • Ходжа Сала (Мангуп) • Чуфут-Кале (фортеця) | |
| Повністю зруйновані | ||