 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (листопад 2024) |
| Оформляндія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Форма | роман  | |||
| Автор | Маркіян Камиш | |||
| Мова | українська мова | |||
| Опубліковано | З березня 2014 в мережі | |||
| Видавництво | «Нора-друк» (2015, 2021), Editions Arthaud (2016), Keller (2019), Astra House (2022), Pushikin Press (2022), Matthes & Seitz Berlin (2022), Academic Press of Georgia (2023), Paradox Publisher (2022), Vakxikon Publications (2024) | |||
| Переклад | англійська, французька, італійська, німецька, болгарська, грузинська, грецька | |||
| ISBN | ISBN 978-966-688-072-0 | |||
|
| ||||
«Оформляндія» — роман Маркіяна Камиша про піші паломництва в Чорнобильську зону.
Поряд із романами Ієна Мак'юена, Маргарет Етвуд, Жозе Сарамагу й Елени Ферранте, «Оформляндія» в десятці книжок 2019 року Італії від la Repubblica, які «найкраще передають дух часу».[1]
2021 року вийшло друге українське видання книги під назвою «Оформляндія. Чормет. Ряска», до якої окрім роману увійшли повість «Чормет» і оповідь «Ряска» (усі в авторській редакції). Автор називає це видання квінтесенцією його чорнобильських паломництв у серце пітьми.[2]
Відгуки
Роман «Оформляндія» називають знаковим.[3] Західна критика порівнює стиль Камиша з Гантером Томпсоном[4], Джеком Керуаком[5] і Чарльзом Буковські.[6]
Роман схвально сприйняла світова преса. Протягом 2016—2022 Ґардіан охрестив текст «чудовим»[7], Дейлі телеграф визнав, що твір «заворожує»[4], Таймс зауважили «переконливий стиль» і авторську «пристрасть»[8], Wall Street Journal назвали роман «панк-рок паломництвом у Чорнобиль»[9], Le Point вказав, що це «чудово написано», la Repubblica відзначили «сильний характер»[10], Юманіте нарікла «Фантастичною розповіддю про реальність катастрофи», ірландська Індепендент охарактеризувала як «незабутнє читання»[11], il Manifesto наголосила, що це «… не хворобливий апокаліптичний туризм, але акт любові, знищення еґо, містичне занурення в застиглий світ, що постає перед нами у беззахисній і гострій красі»[12], а Нью-Йорк таймс включила твір до списку очікуваної літератури з усього світу за 2020 рік із формулюванням «Його книга розказує казку, вдумливо і яскраво».[13]
Publishers Weekly визнали роман захопливим дослідженням, зворушливою і суворою метафорою пострадянської порочності, яка «З точністю фіксує дивне поєднання краси та похмурості зони».[14]
Культурна оглядачка французького Les Inrocks наголосила, що це «Блискучий текст між інтимною історією, пікантною прогулянкою та палючим документом про постчорнобиль» і підсумувала твір, як «Хворобливий та чарівний світ, нагадуючий фільми Тіма Бертона і Джима Джармуша, в яких Маркіян Камиш грає бодлерівського волоцюгу».[15]
Рецензент італійської Corriere della Sera так підсумував рецензію на роман:«Завдяки стилю, врівноваженому між мовним екстазом відчайдушної мандрівки, між руйнацією реліктів історичної трагедії та жорстоким і сентиментальним мінімалізмом страхітливої реальності Камиш пише твір, здатний потрясти нас перед лицем людського болю і болю природи.»[16][17]
Історія створення
«Оформляндія» — темний бік Чорнобиля, його емоційний вимір і сталкерська сповідь. Відповідь на питання про те, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує закинуту землю. Літкритиками визначається як роман,[18][19] але подієве тло виписане на чорнобильському матеріалі, з досвіду автора, який називає текст «емоційною картографією» і «ґеопоетикою».[20] Оповіді «Ряска», «Ріка», повість «Чормет», а також чисельні дописи Маркіяна в соціальній мережі Facebook доповнюють і розширюють світ «Оформляндії», виводячи її з субкультурного поля в площину дослідження останніх клаптиків поліської terra incognita, що довершує роман «Хазяїн», який іще розширює географію і досліджує вже українське Полісся.[21] Маркіян — один з найдосвідченіших чорнобильських сталкерів.[22] Текст роману «Оформляндія» був доступний в мережі з березня 2014 року.[23][24] Після публікації в 2015 у «Нора-друк», роман схвально прийнятий українськими критиками і письменниками.[25][26][27][28][29]
Примітки
- ↑ I libri più belli dell'anno ve li consiglia Robinson. Repubblica.it (італ.). 28 грудня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ Маркіян Камиш, письменник. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ Наукова публікація (PDF).
- ↑ а б Meet the madman who spent 200 days in the Chernobyl Exclusion Zone.
- ↑ Stalking the Atomic City by Markiyan Kamysh: 9781662601279 | PenguinRandomHouse.com: Books.
- ↑ d'Agostino, Alfonso (18 січня 2020). Una passeggiata nella zona di Markijan Kamyš. Capitolo23 (it-IT) . Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Stalking the Atomic City by Markiyan Kamysh review – in search of meaning in Chornobyl’s forbidden wasteland | Autobiography and memoir | The Guardian. amp.theguardian.com. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Books | Culture. www.thetimes.com (англ.). 14 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ 14 Books We Read This Week. Wall Street Journal. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 14 червня 2024. (англ.)
- ↑ La Repubblica. Вікіпедія (укр.). 13 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Stalking the Atomic City: Finding peace in the nightmarish landscape of Chernobyl. Irish Independent (англ.). 16 липня 2022. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Markijan Kamys, storia di un amore tossico. il manifesto (італ.). 4 січня 2020. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Globetrotting.
- ↑ Stalking the Atomic City: Life Among the Decadent and the Depraved of Chornobyl by Markiyan Kamysh. www.publishersweekly.com. Invalid date. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Reportage dans la zone interdite de Tchernobyl | Les Inrocks. www.lesinrocks.com (fr-FR) . Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ PressReader.com - Digital Newspaper & Magazine Subscriptions. www.pressreader.com. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ Після Сталкера. ЛітАкцент. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Оформляндія: годинник, який іде. ЛітАкцент. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Маркіян Камиш: Чорнобильська Зона. Загальноукраїнський контекст. site.ua. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Маркіян Камиш, письменник. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Маркіян Камиш, письменник. www.ukrinform.ua. Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ “Оформляндія” | Маркіян Камиш. web.archive.org. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ Шок і трепет: 10 книг львівського Форуму - Amp. zn.ua. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ UNA PASSEGGIATA NELLA ZONA, Markijan Kamyš – KELLER EDITORE (it-IT) . Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ 5 книг, які радить прочитати режисер Мирослав Слабошпицький. Читомо (укр.). 11 липня 2016. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Колонка в газеті «День».
- ↑ Після Сталкера. nora-druk.com. Процитовано 14 червня 2024.
Посилання
- Коваленко А. Чорнобильська зона відчуження: загроза смерті чи відродження? (на матеріалі подорожнього нарису Маркіяна Камиша «Оформляндія або Прогулянкав Зону») // Діалог: Медіастудії. — 2018. — № 24. — С. 42-56. — ISSN 2308-3255. [Архівовано 02 червня 2024 у Wayback Machine.]
- Пухонська О. Чорнобиль як зона відчуження та самопізнання (за книгою Маркіяна Камиша Оформляндія, або Прогулянка в Зону) // Poznańskie Studia Slawistyczne. — Познань, 2022. — С. 255-271.
- Калинюшко О. А. Сталкер і сталкерство в романі М. Камиша «Оформляндія, або Прогулянка в Зону» як спроба відходу від трагедійного дискурсу літератури про Чорнобиль // Наукові записки Національного університету Острозька академія. — 2017. — Вип. 65. — С. 25-29. — (Серія: Філологічна).
- Горболіс Л. Чорнобиль як текст у творах Маркіяна Камиша // Слово i Час. — Київ : ВД «Академперіодика» НАН України, 2023. — № 3 (729). — С. 50—65. — ISSN 0236-1477.
- Hundorova T. Post-Chornobyl: From (Non)Representation to an Ecocritical Reading of Nuclear Trauma // Slavia Iaponica : 【講演】. — 2021. — № 24. — С. 59-70.