| Особняк Равіч-Думітрашко | |
|---|---|
 | |
| 50°26′50.61″ пн. ш. 30°31′46.09″ сх. д. / 50.4473917° пн. ш. 30.5294694° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Київ |
| Розташування | вул. Інститутська, 8 |
| Тип | будівля і пам'ятка культури |
| Тип будівлі | особняк |
| Побудовано | кінець 1890-х рр. |
| Статус | охороняється державою |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Особняк Равіч-Думітрашко — пам'ятка архітектури місцевого значення у Печерському районі міста Києва. Охоронний номер 126. Особняк розташовано на розі вулиць Інститутської та Ольгинської. Зразок забудови Липок кінця XIX — початку XX століть[1].
Загальний опис пам'ятки
Особняк датується кінцем 1890-х років[2], оскільки у нього є фасад, що виходить на вулицю Ольгинську, яка була прокладена наприкінці XIX століття. Це — двоповерховий будинок із цегли з асиметричними фасадами. Північний (парадний) фасад виходить на Інститутську вулицю, бічний — на Ольгинську. З лівого боку північний фасад прикрашає ризаліт, з правого — напівкругла ротонда. Будинок будувався як двоквартирний[3]. Спільний портал для парадних дверей. Є третій вхід на західному фасаді.
Фасади — з елементами неоренесансу та необароко[2]. Збереглося оздоблення інтер'єрів — рустовані стіни, ковані огородження, ліпнина (стеля, карнизи, розетки)[3].
Історія
Садиба, де було споруджено особняк, належала родині Равіч-Думітрашко[4]. Попередня адреса — Інститутська, 28. Потім, на початку XX століття, садиба стала власністю Арія-Гершка Симховича Лібермана. Перший поверх він здавав Олені Миколаївні Бенуа, вдові генерал-майора. У 1918 році тут були німецькі війська. У ніч на 6 жовтня 1919 року Гершка Лібермана було «злодійськи вбито»[5]. Свого часу тут були охоронна комендатура Київського губреввійськтрибуналу (1922–1923 рр.), штаб 45-ї Волинської дивізії (1925–1935 рр.). Після цього тут мешкав Сєнін Іван Семенович.
Зараз тут розміщуються постійні комісії Верховної ради України[1].
Примітки
- ↑ а б Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 427.
- ↑ а б Особняки Києва, 2004, с. 91.
- ↑ а б Особняки Києва, 2004, с. 92.
- ↑ Особняки Києва, 2004, с. 90.
- ↑ Особняки Києва, 2004, с. 93.
Джерела
- Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 1: А-Л / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — ISBN 966-95478-1-4.
- Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К.: Кий, 2004. — 823 с.: іл. — Бібліогр.: с. 693–732.
.jpg)
