'
Особисті дані
Народження	1 квітня 1973(1973-04-01)[1][2] (51 рік)
	'с-Гравензанде, Південна Голландія, Нідерланди
Зріст	190 см
Вага	89 кг
Громадянство	Нідерланди
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
	«Аякс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1992 «СВВ/Дордрехт» 0 (0) 1992–1995 «Ексельсіор» 109 (-?) 1996 «Гоу Егед Іглз» 21 (-?) 1996−2003 АЗ (Алкмар) 180 (-?) 2000 →  «Росендал» 14 (-?) 2003–2004 «Дженоа» 0 (0) 2004–2006 «Віллем II» 45 (-?) 2006–2007 ПСВ 2 (-?) 2008–2009 «Віллем II» 0 (0) 2010 «Дейтон Датч Лайонз» 15 (-?) 2010–2011 «Спарта» (Роттердам) 15 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1998–2001  Нідерланди 2 (-1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Оскар Мунс (нід. Oscar Moens, нар. 1 квітня 1973) — колишній нідерландський футболіст, який грав на позиції воротаря. Після завершення кар'єри обіймав посади в тренерському штабі роттердамської «Спарти» та «Феєнорда».

Вихованець столичного «Аякса», але до першої команди не пробився і розпочав свою професійну футбольну кар'єру у команді СВВ у сезоні 1990/91, де він був дублером Йопа Гіле^[3]. Після його першого сезону в клубі команда об'єдналася з «Дордрехтом 90», де Оскар провів ще рік, але теж був запасним воротарем і на поле не виходив, так і не дебютувавши у вищому дивізіоні^[4].

У сезоні 1992/93 років Мунс перейшов в «Ексельсіор» з другого дивізіону, де одразу став основним воротарем. В зимове трансферне вікно сезону 1995/96 років він підписав контракт з вищоліговим «Гоу Егед Іглз»^[5], але за підсумками того сезону вилетів разом із ним до другого дивізіону..Наприкінці цього сезону він перейшов у іншу команду вищого дивізіону, АЗ (Алкмар), за суму 750 000 гульденів (340 000 євро)^[6].

У АЗ Оскар став одним з найкращих гравців і його викликали до національної збірної^[7]. Голова клубу Дірк Шерінга був настільки задоволений результатами Мунса, що АЗ запропонував йому безпрецедентний для Ередивізі на той час десятирічний контракт на 1,5 мільйона гульденів на рік з головним спонсором DSB. Це означатиме, що Мунс продовжуватиме грати в клубі протягом десяти років, а головному спонсору DSB буде дозволено використовувати зображення Мунса в рекламних цілях протягом того ж часу^[6][8]. Однак цей контракт не пройшов розгляд Belastingdienst (податкова та митна адміністрація), а подальший конфлікт між Мунсом і Шерінгою призвів до того, що Мунс наприкінці сезону 1999/00 років був відсторонений від основної команди на невизначений термін^[8][9].

У сезоні 2000/01 Оскар був відданий в оренду клубу «Росендал»^[10], після чого повернувся в АЗ, де він грав до завершення сезону 2002/03 років.

У грудні 2003 року італійський клуб Серії В «Дженоа» уклав контракт з Мунсом^[11], втім так за генуезців голландець і не дебютував і вже у травні 2004 року повернувся на батьківщину, ставши як вільний агент гравцем клубу «Віллем II», де він повинен був замінити Герта де Влігера^[12].

Мунс провів сильний перший рік, завдяки чому він був відкликаний до збірної Нідерландів з футболу і в кінці сезону вболівальники визнали його гравцем року. Однак по ходу другого сезону 2005/06 роках він отримав серйозну травму ноги. Вона виявилася серйознішою, ніж очікувалося, і того року Мунс більше не грав за «Віллем II», який зрештою вирішив не продовжувати з воротарем свій контракт, що закінчувався.

Влітку 2006 року Оскар перейшов до ПСВ у ролі другого воротаря після Еурелью Гомеша^[13], замінивши Едвіна Зутебіра, який перейшов до «НАК Бреди»^[14]. З ПСВ він став чемпіоном країни, зігравши у тому сезоні два матчі чемпіонату. Однак Мунс не був задоволений своєю роллю резервного воротаря, тому після цього вирішив розірвати контракт і завершити футбольну кар'єру у віці 33 років^[15].

Наприкінці березня 2008 року було оголошено, що «Віллем II» хотів би аби Мунс відновив кар'єру і став резервним воротарем команди, оскільки і Майкел Артс, і Бйорн Сенгіер страждали від травм. Однак правила KNVB забороняли залучати гравців без клубу поза трансферним вікном, тому Мунс продовжував підтримувати форму у клубі і у неділю, 20 липня 2008 року, «Віллем II» оголосив, що підписав однорічний контракт з Оскаром^[16], який став другим воротарем. Він вдруге завершив кар'єру в 2009 році, так і не зігравши жодної гри.

У грудні 2009 року до Мунса звернувся Ерік Таммер, з яким він грав у «Гоу Егед Іглз» у 1995—1996 роках, і попросив його приєднатися до створеної ним команди «Дейтон Датч Лайонз», яка дебютувала у 2010 році в нижчих лігах США^[17]. Мунс погодився і грав за «Дейтон» з квітня по серпень 2010 року в USL Premier Development League^[en][18], провівши 15 матчів.

У грудні 2010 року Мунс повернувся до Нідерландів, де приєднався до роттердамської «Спарти»^[19], де втретє завершив кар'єру в кінці сезону 2010/11^[20].

Мунс провів два матчі за національну збірну Нідерландів. 13 жовтня 1998 року він дебютував у товариському матчі з Ганою в ГелреДомі в Арнемі, який завершився з рахунком 0:0, а Оскар у перерві замінив Едвіна ван дер Сара^[21]. Його другий і останній матч за збірну відбувся 10 листопада 2001 року проти Данії (1:1), де він провів весь матч^[22].

Завершивши ігрову кар'єру, Мунс залишився працювати у структурі роттердамської «Спарти»^[6]. У травні 2014 року було оголошено, що його призначили тренером в Академії Фейєнорда, де він буде спеціалізуватися на тренуванні воротарів^[23]. Через два роки він став координатором воротарів «Фейєнорда». Він залишив посаду в лютому 2020 року після розбіжностей з керівництвом^[24].

• Чемпіон Нідерландів (1):

ПСВ: 2006/07

• Оскар Мунс на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Оскар Мунс на сайті Eu-football.info (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Оскар Мунс на сайті transfermarkt.com (англ.)