Українське законодавство має широке означення терміну для всіх видів освіти.
Освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.[1]
Існує також визначення терміну для вищої освіти.
Освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма — система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їхнього вивчення, кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, потрібних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), які повинен опанувати здобувач відповідного ступеня вищої освіти.[2]
- Молодший бакалавр виконує освітньо-професійну програму, обсяг якої становить 120—150 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС);
- Бакалавр виконує освітньо-професійну програму, обсяг якої становить 180—240 кредитів ЄКТС;
- Магістр виконує освітньо-професійну програму, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС або освітньо-наукову програму обсягом 120 кредитів ЄКТС, яка обов'язково містить у собі дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менш ніж 30 відсотків.
- Магістр медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування (ступінь здобувають на основі повної загальної середньої освіти) виконує освітню програму, обсяг якої становить 300—360 кредитів ЄКТС;
- Доктор філософії виконує освітньо-наукову програму обсягом 30-60 кредитів ЄКТС;
- Доктор мистецтва виконує освітньо-творчу програму обсягом 30-60 кредитів ЄКТС.
Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:
- обсяг кредитів ЄКТС, потрібний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;
- перелік компетентностей випускника;
- нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;
- форми атестації здобувачів вищої освіти;
- вимоги до наявности системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
- вимоги професійних стандартів (у разі їхньої наявности).
Освітні програми для кожного рівня вищої освіти та спеціальности затверджує Вчена рада закладу вищої освіти.
Акредитацію освітньої програми проводить Національна агенція із забезпечення якости вищої освіти. У разі ухвали рішення про акредитацію освітньої програми Національна агенція із забезпечення якости вищої освіти видає закладу вищої освіти відповідний сертифікат (строком на 5 років – для акредитації вперше; на 10 років — при повторних акредитаціях), в якому зазначено:
- найменування та адресу закладу вищої освіти;
- спеціальність і рівень вищої освіти, за якими акредитовано освітню програму;
- дату видачі сертифіката.
Інформацію про видачу сертифіката вносять до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
- Вища освіта
- Вища освіта в Україні
- Заклад вищої освіти
- Список закладів вищої освіти України
- Ліцензування закладу вищої освіти
- Акредитація закладу вищої освіти
- Рівень акредитації
- Педагогічні і науково-педагогічні працівники вишів
- Наукові ступені і вчені звання
- Спеціалізовані вчені ради
- Концепції класичного універститету
- Документ про вищу освіту
- Галузеві стандарти вищої освіти
- Стандарти вищої освіти закладів вищої освіти
- Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти