| Опеньок осінній справжній | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Armillaria mellea (Vahl) P.Kumm. (1871) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
*Agaricus melleus Vahl (1790)
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Опеньок осінній жовтий (Armillaria mellea (Vahl. ex Fr.) Kumm., Armillariella mellea (Vah1. ex Fr.) Karst.) — гриб роду Armillaria. Часто ототожнюється з опеньком осіннім.
Місцеві назви — підопеньок, козир. Класифікація грибів неоднозначна. Близько десяти різних видів грибів ототожнювались як один — Armillaria cf. mellea.
Будова
Шапинка гриба 2-8(15) см у діаметрі, напівкуляста, згодом плоскорозпростерта, іноді з горбом у центрі, буро-жовта, жовтосіро-коричнювата або рудувато-коричнювата, темнолуската, особливо в центрі, по краю з пластівчастими залишками загального покривала. Шкірка легко знімається. Пластинки трохи спускаються на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві, рожевувато-кремові, червонувато-коричнюваті. Спори 7-9(10) × 5-7 мкм, безбарвні, еліпсоподібні, гладенькі[1].
Ніжка 5-10(18) × 0,4-2,5 см, щільна, з віком жорстка, вгорі білувата, нижче — кольору шапки або темніша, пластівчастолуската, з часом майже гола, з білуватим нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний на смак і запах.
Поширення
Зустрічається по всій Україні, загалом поширений у всій голарктичній області світу. Росте у листяних і хвойних лісах, садах, на пеньках, стовбурах, корінні дерев та чагарників великими, тісними групами; паразит. Вражена міцелієм опенька деревина світиться у темряві.
Використання
Збирають у вересні — листопаді. Загалом добрий їстівний гриб[2], хоча не всі його однозначно сприймають.[3]
Використовують після 20-хвилинного відварювання (відвар злити). Смажать, сушать, маринують, засолюють. У поодиноких випадках при вживанні може викликати розлад травлення.[4]
Розміри і забарвлення гриба дуже мінливі, тому, збираючи його, треба звертати увагу на колір пластинок, щоб помилково не взяти отруйний сірчано-жовтий несправжній опеньок.
Необхідно враховувати, що в опеньку містяться речовини (природа їх ще не встановлена), які при частому вживанні цього гриба можуть викликати більш-менш тяжке захворювання. В Україні реєструвалися випадки отруєння недостатньо відвареним опеньком при вживанні його протягом декількох днів. Причиною може бути отрута, присутня у грибі в незначній кількості, яка може накопичуватися в печінці й викликати захворювання при досягненні критичної кількості[2].
Див. також
Примітки
- ↑ Опеньки. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ а б Зерова М. Я. Атлас грибів України, 1979.
- ↑ Davis, R. Michael; Sommer, Robert; Menge, John A. (2012). Field Guide to Mushrooms of Western North America. Berkeley: University of California Press. с. 134—135. ISBN 978-0-520-95360-4. OCLC 797915861.
- ↑ Gminder, Andreas; Böhning, Tanja, ред. (2014). Welcher Pilz ist das? über 450 Pilzarten aus ganz Europa kennenlernen und sicher bestimmen. KosmosNaturführer. Stuttgart: Kosmos. ISBN 978-3-440-13748-2.
Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — 232 с.
- Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.