Олоф Ареніус | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 16 грудня 1700[1][2][…] ![]() Q10435860?, Швеція[4] ![]() | |||
Смерть | 5 травня 1766[1][2][…] (65 років) ![]() | |||
Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[4] ![]() | ||||
Країна | ![]() ![]() | |||
Жанр | портрет[4] ![]() | |||
Навчання | Університет Уппсала[4] ![]() | |||
Вчитель | David von Krafftd[4] ![]() | |||
Діяльність | художник, conservator ![]() | |||
Відомі учні | Per Fjellströmd[4], Карл Густав Пілоd і Erik Hallbladd[4] ![]() | |||
Твори | Portrait of Fredrika Wrangel of Lindeberg, 1728-1788d, Portrait of Gustaf Henrik Mannerheim, 1695-1777d і Portrait of Nils Palmstierna, 1696-1766d ![]() | |||
Роботи в колекції | Національний музей Швеції, Фінська національна галерея, Національна портретна галерея Швеції, Geldersch Landschap en Kasteelend[5], Museum Rotterdamd і Гетеборзький художній музей ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Олоф Ареніус (швед. Olof Arenius; 1700–1766) — шведський художник-портретист.
Біографія
Народився 16 грудня 1700 в Уппсалі[6] в родині вікарія, який працював у парафіях Бро і Ласса.
Після періоду вивчення теології в Уппсальському університеті Олоф вирішив стати художником, тому звернувся до придворного художника Давида фон Крафта й, таким чином, став одним із його учнів.

У 1729 році він поїхав до Нідерландів, де навчався у німецького художника Годфрі Неллера і шведського художника Міхаеля Даля. Під час перебування за кордоном він одружився з голландці.
Ареніус повернувся до Швеції в 1736 році і був призначений придворним живописцем при королі Фредріку I, швидко ставши затребуваним портретистом свого часу.
Роботи Олофа Ареніуса знаходяться в ряді музеїв Швеції, включаючи Національний музей.
Помер 5 травня 1766 року в Стокгольмі.
Примітки
- ↑ а б Інститут історії мистецтва Нідерландів
- ↑ а б Olof Arenius
- ↑ а б в г д е ж Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
- ↑ Portret van Dirk van Leyden
- ↑ OLOF ARENIUS: Lexikonett amanda. www.lexikonettamanda.se. Процитовано 2 січня 2022.