Володимир Олексієнко
Ім'я при народженні	Володимир Тадейович Олексієнко
Народився	13 серпня 1918(1918-08-13)[1][2]  Ставище, Романівська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, УНР
Помер	19 вересня 1995(1995-09-19)[1][2] (77 років)  Київ, Україна[2]
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Заклад	Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги, Київський академічний театр юного глядача на Липках і Кіностудія ім. О. Довженка
Роки діяльності	1948—1995
Партія	КПРС
IMDb	nm0017939
Нагороди та премії

Володимир Тадейович Олексієнко (13 серпня 1918, с. Ставище, нині — Житомирська область, Попільнянський район — 19 вересня 1995, м. Київ) — український актор. Заслужений артист УРСР (1976). Нагороджений медалями.

Народився 13 серпня 1918 року. Учасник радянсько-фінської та німецько-радянської війн.

Закінчив театральну студію Київського українського драматичного театру ім. І. Франка (1948).

Виступав на сцені Житомирського обласного музично-драматичного театру, Київського театру юного глядача. З 1968 року був актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

В кіно працював з 1957 року. Зіграв близько ста ролей, переважно другого плану та епізодичних.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 19 вересня 1995 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

• Медаль «За бойові заслуги» (1945).
• Орден Вітчизняної війни II ступеню (1985).
• Медаль «За оборону Ленінграда».
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

• 1959: «Хлопчики» / Мальчики — залізничник
• 1964: «Повість про Пташкіна» / Повесть о Пташкине — пожежник
• 1965: «Немає невідомих солдатів» / Нет неизвестных солдат — Василь Тихонович, дідусь Маші
• 1967: «Великі клопоти через маленького хлопчика» / Большие хлопоты из-за маленького мальчика — старшина міліції
• 1968: «Білі хмари» / Белые тучи — Луценко
• 1968: «На зорі туманної юності» / На заре туманной юности — машиніст
• 1969: «Повість про чекіста» / Повесть о чекисте — Олексій Степанович
• 1969: «Де 042?» / Где 042? — Тимофій Сергійович Козубенко, директор банку
• 1969: «Ад'ютант його високоповажності» / Адъютант его превосходительства — провідник
• 1970: «Назвіть ураган „Марією“» / Назовите ураган «Мария» — Яремчук
• 1970: «Шлях до серця» / Путь к сердцу — Максим Якович, хворий
• 1970: «Місто першого кохання» / Город первой любви — батько Семена
• 1970: «Назад дороги немає» / Обратной дороги нет — сплавник на переправі
• 1970: «Хліб і сіль» / Хлеб и соль — дід Дунай
• 1971: «Тронка» / Тронка — Горпищенко
• 1971: «Всього три тижні» / Всего три недели — Артеменко
• 1971: «Лада з країни берендеїв» / Лада из страны берендеев — глашатай
• 1971: «Золоті литаври» / Золотые литавры — голова колгоспу
• 1971: «Захар Беркут» / Захар Беркут — старійшина
• 1971: «Осяяння» / Озарение — Шептун
• 1972: «За твою долю» / За твою судьбу — дід Нечипір
• 1972: «Пропала грамота» / Пропавшая грамота — дід Остап
• 1972: «Віра, Надія, Любов» / Вера, надежда, любовь — працівник похилого віку
• 1972: «Лаври» / Лавры — майстер
• 1973: «Стара фортеця» / Старая крепость — батько Петьки Маремухи
• 1973: «Абітурієнтка» / Абитуриентка — пасічник
• 1973: «В бій ідуть тільки «старики»» / В бой идут одни «старики» — солдат
• 1973: «Ні пуху, ні пера» / Ни пуха, ни пера! — Олексій Іванович
• 1973: «Як гартувалась сталь» / Как закалялась сталь — куркуль Ярошевський
• 1973: «Повість про жінку» / Повесть о женщине — Крайниченко
• 1973: «До останньої хвилини» / До последней минуты — Полікарп Харитонович, головний редактор
• 1974: «Поцілунок Чаніти» / Поцелуй Чаниты — міщанин
• 1974: «Розповіді про Кешку і його друзів» / Рассказы о Кешке и его друзьях — продавец
• 1974: «Гуси-лебеді летять» — дід Дем'ян
• 1974: «Важкі поверхи» / Трудные этажи — Соков
• 1974: «Дума про Ковпака» — Паливода
• 1975: «Там вдалині, за рікою» / Там вдали, за рекой — Захар Черешня
• 1975: «Мої любі» / Мои дорогие — епізод
• 1975: «Канал» / Канал — Македон Здибай
• 1976: «Час — московський» / Время — московское — бухгалтер
• 1977: «Солдатки» / Солдатки — дід Карпо
• 1977: «Тривожний місяць вересень» / Тревожный месяц вересень — Глумський, голова колгоспу в Глухарях
• 1977: «Спогад» / Воспоминание...
• 1978: «Шлях до Софії» / Путь к Софии — російський солдат
• 1978: «Дипломати мимоволі» / Дипломаты поневоле — дід
• 1979: «Забудьте слово «смерть»» / Забудьте слово «смерть» — дід Панас
• 1979: «Дачна поїздка сержанта Цибулі» / Дачная поездка сержанта Цыбули — дід Карпо
• 1979: «Чекайте зв'язкового» / Ждите связного — Тарас Петрович, зв'язковий партизанського загону
• 1979: «Багряні береги» / Багряные берега  — Олекса Данилюк
• 1978: «Підпільний обком діє»
• 1978: «Незручна людина» (1978)
• 1978: «Наталка Полтавка» — відставний солдат
• 1981: «Два дні на початку грудня» (1981)
• 1981: «Острів співучих пісків» — Гомоляка
• 1983: «Климко» — дід Штокало
• 1983: «Щастя Никифора Бубнова» (1983)
• 1989: «Етюди про Врубеля» (1989)
• 1989: «Гори димлять» (1989)
• 1990: «Нині прослався син людський» (1990)
• 1990: «Посилка для Маргарет Тетчер» (1990)
• 1990: ««Ізгой»/Пам'ятай» — дід
• 1991: «Козаки йдуть» (1991)
• 1991: «Із житія Остапа Вишні» (1991)
• 1999: «Людське щастя» (1992)
• «Сад Гетсиманський» (1993) та ін.

• Спілка кінематографістів України: довідкове видання / редкол.: Т. В. Левчук (відп. ред.) та ін.; вступ. ст.: Н. М. Капельгородської, А. І. Щербака; авт.-упоряд.: Н. М. Капельгородська, Є. С. Глущенко, Є. Н. Махтіна. — Київ : Мистецтво, 1985. — С. 114—115.
• Кино: Энциклопедический словарь / Ред. С. И. Юткевич. — М.: Советская энциклопедия, 1987. — С. 305.(рос.)

• Олексієнко Володимир на сайті IMDb (англ.)
• Биографии. Владимир Алексеенко (Володимир Олексієнко) (рос.)