| Окунеподібні | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Окунь жовтий (Perca flavescens)
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Окунеподібні (Perciformes) — ряд променеперих риб, що включає близько 40 % видів кісткових риб. Налічується понад 6000 видів і близько 150 родин цього ряду. Характерні особливості: частина променів плавців має вид нерозчленованих гострих шпильок, черевні плавці зазвичай розташовані під грудними, а іноді і попереду них; плавальний міхур не сполучається з кишечником.
Огляд родин
У ряд входить родина Окуневі, що налічує близько 160 видів, багато з яких мають важливе промислове значення. Зокрема, судаки, декілька видів яких живуть у басейні Чорного моря. Деякі з них постійно мешкають у річках, інші — в морях, треті є напівпрохідними рибами, що виходять з річок у море. Окуні (Perca) широко розповсюджені в річках та озерах помірного поясу північної півкулі. Також є об'єктами промислу.
Родина Анабасові (Anabantidae) — своєрідні риби, характерні наявністю мішковидного виросту зябрової порожнини, що служить для тимчасового дихання повітрям. Ці риби, наприклад, повзун індійський (Anabas testudineus), нерідко виповзають на берег й навіть залізають на дерева. Мешкають у прісних і солонуватих водоймах тропічної Африки, Азії та островів Малайського архіпелагу. Деякі види використовуються як акваріумні рибки.
Родина Скумбрієві (Scombridae) — морські, головним чином тропічні риби, що населяють товщу води відкритих частин моря. Мають поширення в Балтійському й Чорному морях. Широко мігрують. Важливий об'єкт промислу (особливо в Чорному морі) — скумбрія атлантична (Scomber scombrus).
Систематично наближені до скумбрій тунці (Thunnus). Вони розповсюджені в прибережних і відкритих водах Світового океану на північ до узбережжя Скандинавії й на південь до південної околиці Африки і Австралії. Деякі тунці здатні розвивати швидкість до 90 км/год. У зв'язку з цим бокові м'язи їхнього тіла мають виключно розвинену систему кровоносних судин, що живить ці м'язи. Тунці — також важливий об'єкт промислу.
Родина Бичкові (Gobiidae) — невеликі, частіше прибережні морські, рідше прісноводні риби. Характерні злиття черевних плавців у присмоктувальну воронку. Ведуть придонний образ життя, харчуються донними безхребетними. В деяких видів самці під час розмноження влаштовують гнізда для відкладання самицями ікри, яку вони охороняють. У Чорному, Азовському морях є об'єктами промислу.
Родина Цихлові (Cichlidae) містить велику кількість різноманітних видів риб. Уже описано близько 1300 видів, а разом з іще не описаними видами загальна кількість видів досягає 1900, що робить її однією з трьох найбільших родин хребетних.
Таксономія
Класифікація цієї групи спірна. Раніше група вважалася майже повністю парафілетичною. Можливо такі ряди, як Scorpaeniformes, Tetraodontiformes і Pleuronectiformes, мають бути включені до цього ряду у як підряди. Деякі із підтверджених підрядів на даний час є парафілетичними. Ми приводимо таксономію у відповідності із останнім виданням Риби світу.[1][2][3]
Примітки
- ↑ а б Nelson, J. S. (2006). Fishes of the World (вид. 4). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. ISBN 978-0-471-25031-9.
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2015). Ряд Perciformes на FishBase. Версія за August 2015 року.
- ↑ ADW: Perciformes. animaldiversity.ummz.umich.edu. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ R. Betancur-Rodriguez, E. Wiley, N. Bailly, A. Acero, M. Miya, G. Lecointre, G. Ortí: Phylogenetic Classification of Bony Fishes — Version 4 [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] (2016)
Література
- Анисимова И. М., Лавровский В. В. Ихтиология: Учеб. пособие. — М. : Высшая школа, 1983. — 256 с. (с. 208—220)
- Баклашова Т. А. Ихтиология: Учебник. — М. : Высшая школа, 1980. — 324 с. (с. 227—249)
- Васильева Е. Д. Рыбы Черного моря: Определитель морских, солоноватоводных, эвригалинных и проходных видов. — М. : Изд-во ВНИРО, 2007. — 238 с. (с. 83—183). — ISBN 978-5-85382-347-1
- Дирипаско О. А., Изергин Л. В., Демьяненко К. В. Рыбы Азовского моря / Под ред. Н. Г. Богуцкой. — Бердянск : Изд-во 000 «НПК «Интер-М», 2011. — 288 с. (с. 154—235). — ISBN 978-966-97110-5-2
- Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В. Е. Соколов — М. : Просвещение, 1983. — Т. 4. Рыбы / Под ред. Т. С. Расса. — 576 с. (с. 361—471)
- Мовчан Ю. В. Риби України (Визначник-довідник). — К. : Золоті ворота, 2011. — 444 с. (с. (215—354). — ISBN 978-966-2246-26-1
- Наумов Н. П. Карташов Н. Н. Зоология позвоночных: Учебник. — Ч. 1. Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные. — М. : Высшая школа, 1979. — 333 с. (с. 203—204)
- Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 880 с. (с. (472—603)
- Никольский Г. В. Частная ихтиология: Учеб. пособие. — М. : Сов. наука, 1950. — 436 с. (с. 299—342)
- Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 136—145)
- Рыбы СССР: Справочник-определитель / Лебедев В. Д., Спановская В. Д., Савваитова К. А. и др. / под. ред. Г. В. Никольского и В. А. Григораш. — М. : Мысль, 1969. — 352 с. (с. 263—391)
- Фауна України. В 40-а т. — К. : Наук. думка, 1982. — Т. 8. Риби. — Вип. 4. Окунеподібні (Ч. 1) / Ред. М. М. Щербак. — 384 с.
- Фауна України. В 40-а т. — К. : Наук. думка, 1986. — Т. 8. Риби. — Вип. 5. / Смирнов А. И. — 352 с. (с. 7—183)
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2017). Ряд Perciformes на FishBase. Версія за квітень 2017 року.
- Червона книга України, Окунеподібні [Архівовано 4 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
