Ґоґа Октавіан рум. Octavian Goga | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
28 грудня 1937 — 11 лютого 1938 | |||
Попередник: | Ґеорґе Тетереску | ||
Спадкоємець: | Мирон Кристя | ||
Народження: |
1 квітня 1881 Решинарі, Сібіу, Румунія ![]() | ||
Смерть: |
7 травня 1938 (57 років) Чуча, Клуж, Румунія[1] ![]() | ||
Поховання: |
Чуча ![]() | ||
Країна: | Румунія | ||
Релігія: |
атеїзм і православна церква ![]() | ||
Освіта: |
Будапештський університет ![]() | ||
Партія: |
Romanian National Partyd ![]() | ||
Шлюб: |
Veturia Gogad ![]() | ||
Автограф: | ![]() | ||
| |||
|
Ґоґа Октавіан (рум. Octavian Goga, *1 квітня 1881, Решинарі, поблизу Сібіу — †7 травня 1938, Чуча, поблизу Клужа) — румунський поет, драматург, академік, ультраправий політик, прем'єр-міністр Румунії з 28 грудня 1937 по 11 лютого 1938. Член Румунської Академії.
Біографія

Ґоґа Октавіан народився в селі Решинарі під Сібіу в Трансильванії. Закінчив Будапештський університет. Був активним учасником румунського націоналістичного руху в Трансильванії. Ще до Першої світової війни заарештовувався угорською владою. Кілька разів, до об'єднання Трансильванії з Румунією, переховувався в Румунії, де брав участь в літературному і політичному житті. У 1920 і 1926 Ґоґа займав посаду міністра мистецтв і міністра внутрішніх справ в уряді генерала А.Авереску. У 1935 очолив профашистську Націонал-християнську партію. У 1930-х брав участь в керівництві ряду румунських банків і монополій, через які був пов'язаний з іноземним капіталом. з 28 грудня 1937 по 11 лютого 1938 — прем'єр-міністр. Уряд Ґоґи, до складу якого як міністр входив Александру Куза, проводив націоналістичний профашистский курс з орієнтацією на гітлерівську Німеччину у зовнішній політиці. Ним був прийнятий ряд антисемітських законів, євреї були позбавлені румунського громадянства.
Після звільнення, оселився в своєму маєтку в Трансильванії, де і помер від крововиливу в мозок 7 травня 1938.
Примітки
- ↑ Гога Октавиан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Ovidiu Papadima, Octavian Goga, ed. a II-a, Bucureşti, Fundaţia Regală pentru Literatură şi Artă, 1944
- Ion Dodu Bălan, Octavian Goga (monografie), Bucureşti, Editura Minerva, 1971
- Mircea Popa, Octavian Goga între colectivitate şi solitudine, Cluj, Editura Dacia, 1981
- Ilie Guţan, Octavian Goga — răsfrângeri în evantai, Sibiu, Editura Imago, 2002
- Gheorghe I. Bodea, Octavian Goga — o viaţă, un destin, Cluj, Editura Limes, 2004
- Contribuţii la o bibliografie Octavian Goga (1965—2004), Cluj, Casa Cărţii de Ştiinţă, 2006.