Оксана Луцишин | |
---|---|
Народилася | 22 липня 1964 (60 років) Сокаль, Львівська область, Українська РСР |
Місце проживання | США |
Діяльність | піаністка, композиторка |
Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Роки активності | 1985 — тепер. час |
У шлюбі з | Каспаров Андрій Рафаїлович |
Оксана Луцишин (нар. 22 липня 1964 р., м. Сокаль, Львівська область) — українсько-американська піаністка, композиторка і професорка.
Біографія
Ранні роки та освіта
Початкову музичну освіту здобувала в Сокальській музичній школі, де навчалась з 8 років по класу фортепіано у викладачки Ірини Висоцької. У 12-ти річному віці продовжила навчання у Львівській музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької по класу фортепіано у відомої викладачки Лідії Голембо і за шість років успішно закінчила цей навчальний заклад.
У 1982 року вступила до Московської консерваторії, де займалася по класу фортепіано у доцента Валерія Кастельського.
По закінченню Московської консерваторії у 1987 році, повернулася в Україну, де працювала у Чернівецькій обласній філармонії. Невдовзі знов повернулася до Москви.
Щоб вдосконалити свою виконавську і професійну майстерність, продовжує навчання в аспірантурі при Московській консерваторії. У цей період успішно виступає на Міжнародному конкурсі піаністів у США, де завойовує призове місце. Як молоду талановиту музикантку-виконавицю з України, її запрошують виступити з концертом у найпрестижнішому концертному залі Карнегі-хол у Нью-Йорку.
Після закінчення аспірантури у 1991 році виїздить до Америки.
Продовжує навчання в Музичному університеті Блюмінгтона, штат Індіана.
Професійна кар'єра
Від 1993 до 1997 року, після еміграції до Сполучених Штатів, вона стала запрошеним вченим у музичній школі Jacobs при університеті Індіани у Блюмінгтоні. Луцишин також була інструкторкою за спеціальною програмою для школи фортепіано. У цей же час вона супроводжувала скрипалів Йозефа Джінголда і Джошуа Белла у документальному фільмі Міші Скорера «Джошуа Белл», вперше випущеному у ефір BBC у 1994 році, в серії Омнібус. Пізніше програма була в ефірі каналу Браво (1996 р.), і заробила для продюсера Скорера премію CableACE в 1997році.
У 1996 році відбулась участь музикантки у третьому міжнародному Віденському конкурсі сучасних майстрів звукозапису. Вона була нагороджена другим місцем, а перше розподілили між дуетами Ден Альмгреном і Роланд Ронтітен, та Василь Мельніков і Алйосча Старс, відповідно.
У жовтні 1997 року Оксана Луцишин супроводжувала скрипаля Ісаака Стерна і трьох студентів у майстер-класі в Концертному Залі Чендлер. В 2004 р. брала участь в 23 Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози» у м. Львові, де дала концерт і виступила у дуеті з Андрієм Каспаровим. (це концерт пам'яті до 100-річчя від дня народження її викладачки Лідії Голембо).
Сьогодні Луцишин працює професоркою музики, на ад'юнкт-музичному факультеті, в університеті Домініон, де вона навчає гри на фортепіано та теорії музики. Також Луцишин є музичною директоркою і органісткою в Лютеранській Церкві в Вірджинія-Біч.
Фортепіанний дует Invencia Piano Duo
Фортепіанний дует Invencia Piano Duo був заснованний Каспаровим і Луцишин у 2003 році.
Випущений в 2007 році в студії Albany Records, у складі: скрипалі Дезіре Рухстрат і Павло Луашов, віолончеліст Давид Канліфф, гітарист Тімоті Олбруч, і меццо-сопрано Ліза Релафорд Кастон. Дует створив альбом Hommages Musicaux, в якому міститься такі зразки класичної музики як Tombeau de Claude Debussy і Hommage à Gabriel Fauré.
Під час створення Hommages Musicaux, фортепіанний дует Invencia Piano Duo був введений в каталог композитора Флоран Шмітт. Відданість дуету Шмітту завершилася створенням чотирьох компакт-дисків у студії Naxos Records.
Нагороди
Луцишин була лауреатом:
- ІІІ-го міжнародного конкурсу міжнародних конкурсів виконавців у Віденському університеті у 1997 році;
- Міжнародного конкурсу піаністів ім. Вільяма Капелла в Колледж-Парку, штат Меріленд, в 1990 році. В результаті останнього вона виступила з дебютом у Веліл Констанс Холл Карнегі-хол.
- Мистецька премія округа Принц-Джордж, Міжнародний конкурс піаністів імені Вільяма Капелла (1990).
- Фіналіст, Міжнародний конкурс піаністів у Сент-Чарльзі (1991, 1997).
- Друге місце, Міжнародний Віденський конкурс Сучасних митців звукозапису (1996).
Вибрана дискографія
Albany Records
- Hommages Musicaux. Two collections of compositions honouring the memories of Claude Debussy and Gabriel Fauré (Invencia Piano Duo):[1][2]
- Tombeau de Claude Debussy
- Paul Dukas, La plainte, au loin, du faune
- Albert Roussel, L'Accueil des Muses
- Gian Francesco Malipiero, A Claudio Debussy
- Eugene Goossens, Hommage à Debussy
- Béla Bartók, Improvisation on a Hungarian Peasant Song
- Florent Schmitt, Et Pan, au fond des blés lunaires, s'accouda
- Igor Stravinsky, Fragment des Symphonies pour instruments à vent à la mémoire de C.A. Debussy
- Maurice Ravel, Duo pour Violine et Violoncelle (Desiree Ruhstrat, Violin; David Cunliffe, Cello)
- Manuel de Falla, Homenaja (Timothy Olbrych, Guitar)
- Erik Satie, Que me font ses vallon (Lisa Coston, Mezzo-Soprano)
- Hommage à Gabriel Fauré, Seven Pieces on the Name of Fauré (Berceuse sur le nom de Gabriel Fauré)
- Maurice Ravel (Pavel Ilyashov, Violin)
- George Enescu
- Louis Aubert
- Florent Schmitt
- Charles Koechlin
- Paul Ladmirault
- Jean Roger-Ducasse
- Tombeau de Claude Debussy
- Two Scherzos
- Trio Sonata
- Ignis Fatuus
- Eight Variations on Shalom Chaverim
- Piano Sonata No. 2
- Sonata for Two Pianos
Naxos Records
- Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo — Vol. 1 (Invencia Piano Duo)[9][10][11][12][13][14][15][16]
- Trois rapsodies, Op. 53
- Sept pièces, Op. 15
- Rhapsodie parisienne
- Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo — Vol. 2 (Invencia Piano Duo)[17][9][18][19][20]
- Sur cinq notes, Op. 34
- Reflets d'Allemagne, Op. 28
- Eight Easy Pieces, Op. 41
- Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo — Vol. 3 (Invencia Piano Duo)[18][21][22][23][24]
- Marche du 163 R.I., Op. 48, No. 2
- Feuillets de voyage, Book 1, Op. 26
- Feuillets de voyage, Book 2, Op. 26
- Musiques foraines, Op. 22
- Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo — Vol. 4 (Invencia Piano Duo)[25][26][27][28][29]
- Humoresques, Op. 43
- Lied et scherzo, Op. 54 (for piano four hands)
- Trois pièces récréatives, Op. 37
- Une semaine du petit elfe Ferme-l'oeil, Op. 58
Vienna Modern Masters
- Twentieth Century Classics: Music for Piano and Strings, Distinguished Performers Series III (Andrey Kasparov, Toccata for piano)[30]
Примітки
- ↑ Harrington, James. «Hommages Musicaux.» American Record Guide 71.1 (2008): 200.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ Campbell, John. Artsong Update | Reviews | Hommages Musicaux | Andrey Kasparov and Oksana Lutsyshyn's New CD. Artsongupdate.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2014.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ Cook, Paul. «Ignis Fatuus.» American Record Guide 72.5 (2009): 101—102.
- ↑ Zick, William J. (16 квітня 2010). Composer Adolphus C. Hailstork, Eminent Scholar at Old Dominion University, Was Born 17 April, 1941; Has 27 CDs. AfriClassical.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 21 травня 2013.
- ↑ Clarke, Colin. «Hailstork: 2 Scherzos.» Fanfare 33.1 (2009): 157—158.
- ↑ Clarke, Colin. «Defining Self: Adolphus Hailstork in Interview.» Fanfare 36.3 (2013): 40-44.
- ↑ Campbell, John. Artsong Update | Reviews | Ignis Fatuus | Lutsyshyn and Kasparov Play Adolphus Hailstork's Piano Works on New CD. Artsongupdate.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2014.
- ↑ Theodore Presser Company. Latest Releases for Keyboard: Adolphus Hailstork. Presser.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 7 березня 2013.
- ↑ а б Fleury, Michel. «Les CD de A à Z: Florent Schmitt.» Classica[fr] 152 (2013): 102.
- ↑ Schäfer, Burkhard. «Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo — Vol. 1.» PianoNEWS[de] Jan./Feb. 2013: 109.
- ↑ Clarke, Colin. «F. Schmitt Complete Original Works for Piano Duet and Duo, Volume 1.» International Piano [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] Jan./Feb. 2013: 82.
- ↑ Harrington, James. «Schmitt, F.: Piano Duet and Duo Works (Complete), Vol. 1 (Invencia Piano Duo).» American Record Guide 76.3 (2013): 154—155.
- ↑ Barnard, Nick (March 2013). Schmitt, Florent, Grand Piano GP621. Musicweb-international.com. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 21 травня 2013.
- ↑ Byzantion (March 2013). Florent Schmitt (1870-1958): Complete Original Works for Piano Duet & Duo, vol.1. Artmusicreviews.co.uk. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 21 травня 2013.
- ↑ Lemco, Gary (20 травня 2013). Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo, Vol. I. Audaud.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 23 травня 2013.
- ↑ Hernández, Jonathan Sánchez (June 2013). Schmitt, F.: Piano Duet and Duo Works (Complete), Vol. 1 (Invencia Piano Duo) (Spanish) . Ritmo. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 16 червня 2013.
- ↑ Nones, Phillip (5 лютого 2013). Duo-pianists Kasparov and Lutsyshyn talk about their new Florent Schmitt Recording Project. Florentschmitt.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 7 березня 2013.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ а б Byzantion (May 2013). Florent Schmitt (1870-1958): Complete Original Works for Piano Duet & Duo, vol.2 & vol.3. Artmusicreviews.co.uk. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
- ↑ Kreindler, William (May 2013). Schmitt, Florent, Grand Piano GP622. Musicweb-international.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 червня 2013.
- ↑ González, Jordi Caturla (September 2013). Schmitt, F.: Piano Duet and Duo Works (Complete), Vol. 2 (Invencia Piano Duo) (Spanish) . Ritmo. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 11 грудня 2013.
- ↑ Lemco, Gary (17 червня 2013). Florent Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo, Vol. 3. Audaud.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Fleury, Michel. «Les CD de A à Z: Florent Schmitt.» Classica 154 (2013): 108.
- ↑ Morgan, Dan (August 2013). Florent Schmitt (1870-1958), Complete Original Works for Piano Duet and Duo – Vol. 3. Musicweb-international.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2013.
- ↑ Harrington, James. «Schmitt: Piano Duets 3.» American Record Guide 76.5 (2013): 179—180.
- ↑ Byzantion (October 2013). Florent Schmitt (1870-1958), Complete Original Works for Piano Duet and Duo – Vol.4. Musicweb-international.com. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ Morgan, Dan (November 2013). Florent Schmitt (1870-1958), Complete Original Works for Piano Duet and Duo – Vol. 4. Musicweb-international.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ Scott, Phillip. «Schmitt: Humoresques. Lied and Scherzo. Trois pièces récréatives. Une semaine du petit elfe. Ferme-l'oeil • Invencia Piano Duo • GRAND PIANO 624.» Fanfare 37.4 (2014): 372—373.
- ↑ Round, Michael. «Schmitt: Complete Original Works for Piano Duet and Duo, Volume 4.» International Record Review 13.10 (2014): 57.
- ↑ Fleury, Michel. «Les CD de A à Z: Florent Schmitt.» Classica 160 (2014): 102.
- ↑ Vienna Modern Masters. Twentieth Century Classics, Vienna Modern Masters – VMM2025 – Liner Notes. Gdv.home.xs4all.nl. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 7 березня 2013.
Посилання
- Invencia Piano Duo. Invencia Piano Duo. Wordpress.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
- Artsong Update. Invencia Piano Duo. Artsongupdate.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2013.
- Norfolk Chamber Consort. The Consort. Ncconsort.org. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 7 березня 2013.
- Oksana Lutsyshyn. Old Dominion University, College of Arts & Letters. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 5 січня 2014.
Література
- Енциклопедія української діяспори. Том 1. Сполучені Штати Америки. Кн. 2 (Л-Р). Нью-Йорк : Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці, 2012. 348 с. / Оксана Луцишин С. 65.