| «Ой на горі та й женці жнуть» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пісня хору, інструментального оркестру тощо | ||||
| Випущено | XVII ст. | |||
| Тип | Козацька пісня | |||
| Жанр | народна музика | |||
| Мова | українська | |||
| Автор слів | народна пісня | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
«Ой на го́рі та й женці́ жнуть» — українська народна пісня. Належить до козацьких історичних пісень[1].
Історія
Пісня виникла, ймовірно, у другій половині XVII століття[2]. Найстаріший варіант зафіксований в Галичині в записах Домініка Рудницького[pl] 1713 року «Пісні різні і деякі на ноти перекладені»[3]. Срезневський і Каманін пов'язували пісню з Михайлом Дорошенком та Петром Конашевичем-Сагайдачним[4][5] часів хотинського походу. Максимович припускав дату виникнення пісні часами Петра Дорошенка, вбачаючи в Сагайдачному когось із старшин запорозького куреня[6]. Яворницький, посилаючись на Максимовича, припускав, що це був кошовий отаман, сподвижник гетьмана Петра Дорошенка Григорій Сагайдачний.[7] Датування пісні другою половиною 17 століття підтримували В. Антонович, М. Драгоманов[8], Б. Грінченко[9].
У Дрогозденкові Борис Грінченко вбачав брацлавського полковника Василя Дрозденка; текст із збірника Доменіка Рудницького він визначав як літературний.
М. Євстахевич[10], припускала, що «Дрогозденко» — це Дрозденко, сотник, «котрий привів Дорошенкові гетьмана Задніпрянської України Брюховецького в червні 1668 р., після чого Брюховецький був убитий», а Сагайдачний — «правдоподібно, не Петро Конашевич-Сагайдачний, а Григорій Сагайдачний, кошовий отаман в 1686 р.»[11].
Існує польський варіант пісні «По широкій Україні», де замість Сагайдачного згадується київський воєвода Стефан Хмелецький, прозваний «бичем татарським» за перемоги над татарами[12].
Інші назви: «Ой на горі да женці жнуть», «Ой на горі та женці жнуть», «Ой на горі женці жнуть», «Гей, на горі та женці жнуть», «Гой, на горі женці жнуть».
З часом мелодію пісні було використано Євгеном Адамцевичем при написанні «Запорозького маршу» та оркестрою ЗПО ЗСУ у «Козацькому марші».
Текст
За Рудницьким
|
Народний[15]
|
У культурі
Перші ноти мелодії грають у 30 хвилин щогодини у годиннику дзвіниці грецької церкви, що розташована на Контрактовій площі поруч із пам'ятником Сагайдачному і вулицею Сагайдачного.
Примітки
- ↑ Грица С. Й. Історичні пісні // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Примітки (ІІ) (середина XVII ст.) // Українська поезія: кінець XVI — середина XVII ст. / Упорядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень, М. М. Сулима. — Київ, Наукова думка, 1978, 1992.
- ↑ Rudnycki D. Wiersze różne, i niektóre pieśni na noty położone. — 1713.
- ↑ Запорожская старина. — Харьков, 1833. — Ч. 1. — Кн. 3. — С. 58 — 60
- ↑ Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1908. — № 2. — С. 217—231.
- ↑ Максимович М. Малороссийские песни. — М., 1827. — С. 214.
- ↑ Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 316. ISBN 5-319-01072-9
- ↑ Исторические песни малорусского народа. — К., 1875. — Т. 2. — С. 11
- ↑ «Пісня про Дорошенка й Сагайдачного» // Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1908. — Кн. 1. — С. 44 — 71.
- ↑ Twórczość Dominika Rudnickiego (1676 — 1739). — Wrocław, 1966. — S. 61
- ↑ Korzon T. Dzieje wojen і wojskowości w Polsce. — Lwów, 1923, — T. 3. — S. 24, 402
- ↑ Пісня про Стефана Хмелецького. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 10 серпня 2011.
- ↑ Перетц В. Н. Заметки и материалы для истории песни в России // Известия ОРЯС АН. — 1901. — Кн. 2, — С. 83 (окремий відбиток — С. 31).
- ↑ Деякі варіанти зберігають третю дійову особу пісні, але «Дрогозденко» замінений «хорунжим» Ой на горі та женці жнуть // Пісні Явдохи Зуїхи. — Київ, 1965. — С. 606
- ↑ Подано за виконанням НЗКБУ ім. Г.Майбороди
Джерела
Публікація:
- Rudnycki D. Wiersze różne, i niektóre pieśni na noty położone. — 1713.(пол.) (укр.)
- Hoy na hory źęcÿ znut // Перетц В. Н. Заметки и материалы для истории песни в России // Известия ОРЯС АН. — 1901. — Кн. 2, — С. 83. (окремий відбиток — С. 31.).(рос. дореф.) (укр.)
Варіанти:
- Ой на горѣ да женьци́ жнуть // Максимович М. Малороссийские песни. — 1827. — С. 18—19.(рос. дореф.) (укр.)
- Ой на гори́ та женьци́ жнуть // Срезневский И. Запорожская старина. — Харьков, 1833. — Ч. 1. — Кн. 1. — С. 58—60.(рос. дореф.) (укр.)
- Ой на горѣ та женьци́ жнуть // Закревский Н. Старосветский бандуриста. — М., 1860. — Кн. 1. — С. 65.(рос. дореф.) (укр.)
- Ой на горі да женьці жнуть // Чубинский Я. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, — Спб., 1874. — Т. 5. — С. 958—959.(рос. дореф.) (укр.)
- Ой на горѣ женьци́ жнуть // Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. — М., 1878. — Ч. 1. — С. 26.(рос. дореф.) (укр.)
- Українські народні думи та історичні пісні. — Київ, 1955.(укр.)
- Ой на горі та женьці жнуть // Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — С. 43—45.(укр.)
- Piosenki Lemkowskie I Ukrainskie. Akademicki Klub Turystyczny «Maluch», 2001. — 137 с.(пол.) (укр.)
- Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
- Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007. — 400 с.(укр.)
Література
- Гой на горі женці жнуть // Українські народні пісні, записані в XVI—XVII ст. / Пісні та романси українських поетів. В двох томах. Том 1. / Упорядкування, вступна стаття і примітки Г. А. Нудьги. — Серія: `Бібліотека поета.`— Київ: Радянський письменник, 1956. — С. 300—301.
.jpg)