село Озеряни | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Чортківський район | ||
Тер. громада | Борщівська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61060050150072045 | ||
Облікова картка | Озеряни | ||
Основні дані | |||
Населення | 1585 осіб (2014) | ||
Територія | 5.777 км² | ||
Густота населення | 336.68 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 48711 | ||
Телефонний код | +380 3541 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
301 м | ||
Відстань до районного центру |
11 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. До 2020 центр сільської ради, якій було підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.
Географія
Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.
Назва
Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].
Історія
Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.
1912 р. пожежа знищила багато будівель.
Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.
До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.
Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].
Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,02 | |
російська | 0,31 | |
румунська | 0,31 | |
вірменська | 0,21 | |
молдовська | 0,05 |
Релігія
- церква Царя Христа (1937, архітектор Олександер Пежанський, УГКЦ)[9],
- неоготичний костел Святої Анни (1875, збудований князями Сапегами, архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn),
- дві каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»
Пам'ятки
У центі села є залишки замку.
Пам'ятники
- Братська могила воїнам РА (1944)
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
- Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
- Символічна могила УСС (1989)
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.
Відомі люди
Народилися
- Батринчук Марія — Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Батринчук Теодор — провідник Чортківського окружного проводу ОУН
- Білинський Осип — громадсько-політичний діяч, суддя, комісара Тернопільського повіту ЗУНР
- Ґайовський Прокіп-Петро — громадський діяч
- Грицак Лев — діяч ОУН
- Дністрянський Северин — педагог
- Єленюк-Сулятицька Оксана — громадська діячка в діаспорі
- Костюк Марта — оперна співачка
- Курись Олег — український військовик, учасник російсько-української війни[10].
- Паюк Віктор — український есперантист, перекладач
- Татарнюк Михайло — громадсько-політичний діяч, меценат
- Татарнюк Ярослава — громадська діячка
- письменник, журналіст М. Тененблат
- лінгвіст М. Шульбойм
- драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман).
Галерея
-
Церква Христа-Царя 1937р
-
Дзвіниця церкви Христа-Царя
-
Залишки оборонної споруди в центрі села
-
Статуя Божої Матері
Примітки
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
- ↑ Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
- ↑ Війна забрала життя Героя Олега Курися, який народився в Чортківській громаді - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 червня 2024.
Література
- Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 542—544. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Роздольський В., Уніят В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 658. — ISBN 966-528-199-2.
- Jezierzany (1), miasteczko w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 571. (пол.) — S. 571. (пол.)