Огнєн Петрович
Особисті дані
Народження	2 січня 1948(1948-01-02)
	Крушеваць, Югославія
Смерть	2 вересня 2000(2000-09-02) (52 роки)
	Белград, СР Югославія
Зріст	185 см[1]
Вага	80 кг[1]
Громадянство	Югославія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
?  ?—1965 1965—1967	«Напредак» (Крушевац) «14 октобар» (Крушевац) «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1967–1976 «Црвена Звезда» 115 (3) 1976–1977 «Бастія» 41 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1973–1976 Югославія 15 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Огнєн Петрович (сербохорв. Ognjen Petrović, 2 січня 1948, Крушеваць — 2 вересня 2000, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Виступав за клуби «Црвена Звезда» та «Бастія», а також національну збірну Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.

Народився 2 січня 1948 року в місті Крушеваць. Розпочав займатись футболом у клубах свого рідного міста «Напредак» та «14 октобар». 1965 року Петрович потрапив у «Црвену Звезду» в 17 років, в 1967 році він був переведений в основний склад, ставши дублером Ратомира Дуйковича, проте дебют в чемпіонаті Югославії відбувся лише в сезоні 1969/70, а основним голкіпером Петрович став лише в сезоні 1972/73. Всього в складі «червоно-білих» Петрович провів 9 сезонів, за які провів 259 матчів, з них 115 в чемпіонаті, і забив 3 голи. Також у складі белградців Петрович став 4-разовим чемпіоном Югославії і 3-разовим володарем Кубка Югославії^[2]. Він прославився як воротар-пенальтист, особливо після матчу-відповіді чвертьфіналу Кубка володарів кубків 1974/75, коли югославська команда пройшла легендарний «Реал». Під час матчу Огнєн спочатку забив гол із пенальті, перевівши гру в додатковий час, а під час серії пенальті він ще раз був точним, а потім відбив удар Сантільяни і вивів свою команду до півфіналу єврокубка.

У середині 1976 року Петрович перебрався до Франції у клуб «Бастія». У перший же сезон Петрович став основним голкіпером клубу, провів 32 матчі, і став бронзовим призером чемпіонату Франції. Другий сезон також успішно почався для Петровича, він залишився основним голкіпером, але на початку сезону отримав травму через яку був змушений завершити кар'єру^[3]. У тому сезоні «Бастії» вдалося дістатися до фіналу Кубка УЄФА, але сам Петрович взяв участь лише в двох матчах першого раунду з лісабонським «Спортінгом»^[4].

Надалі потягом багатьох років він працював у «Црвені Звезді» тренером воротарів. Помер 2 вересня 2000 року на 53-му році життя у місті Белград.

13 травня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариському матчі зі збірною Польщі, що завершився з рахунком 2:2.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де на поле не виходив. Натомість за два роки на домашньому чемпіонаті Європи 1976 року Петрович був основним гравцем і зіграв в обох іграх турніру, але югослави обидві гри програли і посіли останнє 4-те місце. Свій останній матч за збірну Петрович зіграв саме на цьому Євро у грі за «бронзу» проти збірної Нідерландів 19 червня 1976 року, той матч завершився поразкою югославів з рахунком 2:3, що не дозволило збірній Югославії посісти третє місце на тому чемпіонаті. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 15 матчів^[5].

«Црвена Звезда»

• Чемпіон Югославії (4): 1968, 1969, 1970, 1973
• Срібний призер чемпіонату Югославії: 1972
• Бронзовий призер чемпіонату Югославії (2): 1974, 1975
• Володар Кубка Югославії (3): 1968, 1970, 1971

«Бастія»

• Бронзовий призер чемпіонату Франції: 1977
• Фіналіст Кубка УЄФА: 1977/78

Югославія

• Переможець Середземноморських ігор: 1971

• Огнєн Петрович на сайті ФІФА (англ.)

• Огнєн Петрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Огнєн Петрович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Огнєн Петрович на сайті Eu-football.info (англ.)