Анастасія Олександрівна Овчар | |
---|---|
Народилася | 21 липня 1999 с. Воронцівка Куп'янського району Харківської області |
Громадянство | ![]() |
Відома завдяки | подвиг у віці 5 років |
Нагороди | |
Анастасíя Олексáндрівна Овчáр (21 липня 1999, с. Воронцівка Куп'янського району Харківської області) — юна героїня, яка у віці 5 років під час пожежі врятувала свою молодшу сестру.
Героїчний вчинок
15 березня 2005 року під час пожежі у будинку родини Овчар 5-річна Анастасія винесла з охопленої вогнем і димом хати свою 2-річну сестру Людмилу, чим урятувала їй життя. Сама Настя Овчар при цьому дістала опіки — майже 80 % поверхні тіла[1].
Лікування і реабілітація
Після 12 діб інтенсивної терапії в лікувальних закладах Києва пройшла тривалий (6 місяців) курс лікування і реабілітації у клініці «Шрайнерс» (Бостон, США). Було проведено серію складних операцій із пересадки шкіри, після чого кожні півроку проводяться нові планові операції (остання з них запланована на 2021 рік)[1].
У 2005 році сім'я Овчар отримала квартиру в Дніпровському районі Києва. У цьому районі дівчинка була ученицею навчально-виховного комплексу «Домінанта»[2]. Після закінчення дев'ятого класу Анастасія Овчар вступила до Київського міського медичного коледжу.
Хрещеною матір'ю Анастасії стала 2005 року Ніна Карпачова. У соборі в Феофанії священик дозволив охрестити дитину вдруге, коли вона вижила.[3]
Відзнаки
За її вчинок Анастасію Овчар у 2008 році нагороджено медаллю «За врятоване життя»[2] (перший указ про нагородження новою медаллю).
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова вручила Насті Овчар найвищу нагороду омбудсмена — відзнаку «За мужність» (2006)[4].
Лауреатка премії «Гордість країни» 2005 року в номінації «Дитяча мужність»[5].
Посилання
- ↑ а б Мама Насти Овчар: «Последнюю операцию дочери будут делать, когда ей исполнится 21 год»(рос.)
- ↑ а б Указ Президента України від 18 червня 2008 року № 563/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня молоді»
- ↑ Gazeta.ua. Анастасії Овчар зробили 24 операції.
- ↑ Нагорода для Насті
- ↑ Настя Овчар. Дитяча мужність. Гордість країни 2005 року. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.