Ніспорень Nisporeni | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() | |||
Країна | ![]() | ||
Адміністративний центр | Ніспорени | ||
ISO 3166 код | MD-NS | ||
Площа | 629 км² | ||
Населення | 53 154 осіб | ||
Густота населення | 84,5 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 264 | ||
Телефонний код | +373 64 | ||
Автомобільні номери | NS | ||
Вебсайт | www.nisporeni.md | ||
![]() |
Ніспоренський район або Ніспорень (рум. Nisporeni) — район у центрально-західній Молдові. Адміністративний центр — Ніспорени.
Західною межею району є кордон з Румунією. Межує з Унгенським районом на півночі та північному заході, з Калараським — на північному сході, на сході — з Страшенським районом і з Гинчештським районом на південному сході та півдні.
Історія
Вперше про монастир Варзересті згадується 25 квітня 1420 року. Найдавніші місця в окрузі (Белерешть, Чиутешті, Селіште, Ніспорені та Варзерести) вперше згадуються в 1420—1425 роках. 15—18 вв.(століття) ознаменувалися економічним (торгівля і сільське господарство) і культурним (будівництво монастирів і церков) розвитком, зростанням населення. Місто Ніспорень вперше згадується Гаспаром Граціані у його книзі від 4 січня 1618 року. Згідно з Граціані, у той час Ніспореньами правив Фаріма Миколай II, нащадок династії Фаріма та двоюрідний брат Михайла Хороброго. Миколай II є одним із національних героїв Молдови. Місцеве населення займалося переважно землеробством (виноград та інші фрукти) та полюванням. У 1812 році після російсько-турецької війни (1806—1812) Російська імперія окупувала Бессарабію; протягом 1812—1917 рр. відбувалася інтенсивна русифікація корінного населення. У 1918 році після розпаду Російської імперії Бессарабія об'єдналася з Румунією; в цей період (1918—1940, 1941—1944) Ніспоренський район входив до Кишинівського повіту. Після договору Молотова-Ріббентропа 1940 року Бессарабія була окупована СРСР. У 1991 році в результаті незалежності Молдови Ніспоренський район увійшов до складу Унгенського повіту (1991—2003); у 2003 р. виділено в окрему адміністративну одиницю.
Населення
Національний склад населення згідно з Переписом населення Молдови 2004 [1] та 2014 років.[2]
етнічна група |
2004 | 2014 | ||
---|---|---|---|---|
кількість осіб |
Частка, % | кількість осіб |
Частка, % | |
молдовани/румуни | 63 103 | 97,20 | 51 535 | 96,95 |
цигани | 1 147 | 1,77 | 442 | 0,83 |
росіяни | 339 | 0,52 | 173 | 0,33 |
українці | 223 | 0,34 | 106 | 0,20 |
болгари | 28 | 0,04 | 22 | 0,04 |
ґаґаузи | 17 | 0,03 | 9 | 0,02 |
поляки | 4 | 0,01 | ... | ... |
євреї | 1 | 0,00 | ... | ... |
інші / не вказали | 62 | 0,10 | 867 | 1,63 |
Всього | 64 924 | 100 | 53 154 | 100 |
Повсякденна мова мешканців району (2014):[2]
Мови | кількість осіб |
Частка, % |
---|---|---|
молдовська/румунська | 50 352 | 94,73 |
російська | 421 | 0,79 |
інші | 95 | 0,18 |
не вказали | 2 286 | 4,30 |
всього | 53 154 | 100 |
Примітки
- ↑ 2004 Census Results. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 20 лютого 2010.
- ↑ а б Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 12 лютого 2025.
Унгенський район | Калараський район | Калараський район |
Унгенський район | ![]() |
Страшенський район |
![]() |
Гинчештський район | Гинчештський район |