Німецька академія мови і поезії
Дата створення / заснування	28 серпня 1949[1]
Офіційна назва	нім. Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung[2]
Коротка назва	DA
Сфера роботи	література[3] і мовознавство[3]
Засновник	Oskar Jancked[1]
Президент	Інго Шульце[2]
Офіційна мова	німецька[3]
Країна	Німеччина[3]
Член у	German Assembly of Literary Institutionsd[4] і Arbeitskreis Selbständiger Kultur-Instituted[5]
Організаційно-правова форма	зареєстроване об'єднанняd
Місце заснування	Церква Святого Павла[6]
Розташування штаб-квартири	Дармштадт[7]
Адреса	Alexandraweg 28[7]
Присуджує	Премія Георга Бюхнера[8], премія Зигмунда Фрейда за наукову прозу[9], Премія Фрідріха Гундольфаd[10], Johann-Heinrich-Merck-Preisd[11] і Johann-Heinrich-Voß-Preis für Übersetzungd[12]
Категорія членів	Категорія:Члени Німецької академії мови і поезії
Офіційний сайт​(нім.)
Німецька академія мови і поезії у Вікісховищі

Німецька академія мови і поезії або Німецька академія мови і літератури^[13] (нім. Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung, DASD) — незалежна інституція, метою якої є сприяння розвитку німецької мови і літератури. Академія знаходиться в Дармштадті.

Академія була заснована 28 серпня 1949 року з нагоди 200-річного ювілею Йоганна Вольфганга фон Гете. Церемонія відбулася у франкфуртській церкві Святого Павла.

1950 року члени-засновники Фріц Узінгер, Марі-Луїза Кашніц, Еріх Кестнер та інші провели перше засідання академії в місті Штутгарті. Першим президентом академії було обрано Рудольфа Пехеля. Осіннє засідання в тому ж році було проведене вже в Дармштадті.

Академія є об'єднанням письменників та діячів культури, зацікавлених у розвитку та дослідженні німецької літератури та німецької мови і може розглядатися як аналог Французької академії. Проте на відміну від Франції, Німецька академія має значно менший вплив, що зокрема пов'язано з відносно недавнім її заснуванням. Академія щорічно присуджує премію Георга Бюхнера, яка наразі вважається найпрестижнішою літературною відзнакою в Німеччині.

Академія є громадським об'єднанням, яке на 90 % фінансується державою. До академії входять звичайні, позаштатні, почесні члени та члени-кореспонденти. Керівними органами академії є загальні збори, президія та кураторіум. В Академії літератури і мови представлені всі федеральні землі. Станом на 2011 рік кількість академіків становить 184.

• Dichtung und Sprache. Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung. Hanser, München / Wien 1984 ff., ZDB-ID 252452-1.
• Jahrbuch. Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung. Wallstein, Göttingen 1953 ff., ISSN 0070-3923.
• Veröffentlichungen der Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung Darmstadt. 1954 ff. Schneider, Heidelberg / Darmstadt 1954—1989 / Luchterhand, Frankfurt am Main 1988—1993 / Wallstein, Göttingen 1993 ff., ZDB-ID 504305-0.
• Das literarische Deutschland. Zeitung der Deutschen Akademie für Sprache und Dichtung. Heidelberg 1950—1951, ZDB-ID 202653-3.
• Neue literarische Welt. Zeitung der Deutschen Akademie für Sprache und Dichtung. Montana, Darmstadt / Zürich 1952—1953, ZDB-ID 202652-1.
• Valerio Die Heftreihe der Deutschen Akademie für Sprache und Dichtung. Wallstein, Göttingen 2005 ff., ZDB-ID 2196180-3.

• Dieter Sulzer, Hildegard Dieke, Ingrid Kußmaul, Michael Assmann: Der Georg-Büchner-Preis. 1951—1987. Eine Dokumentation. Piper, München / Zürich 1987, ISBN 3-492-03166-8.
• Michael Assmann (Hrsg.): Wie sie sich selber sehen. Antrittsreden der Mitglieder vor dem Kollegium der Deutschen Akademie. Mit einem Essay von Hans-Martin Gauger. Wallstein-Verlag, Göttingen 1999, ISBN 3-89244-328-9.
• Michael Assmann, Herbert Heckmann (Hrsg.): Zwischen Kritik und Zuversicht. 50 Jahre Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung. Wallstein-Verlag, Göttingen 1999, ISBN 3-89244-343-2.
• Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung (Hrsg.): Zur Reform der deutschen Rechtschreibung. Ein Kompromißvorschlag. 2., durchgesehene Auflage. Wallstein-Verlag, Göttingen 2003, ISBN 3-89244-655-5.
• Hanno Birken-Bertsch, Reinhard Markner (Hrsg.): Rechtschreibreform und Nationalsozialismus. Ein Kapitel aus der politischen Geschichte der deutschen Sprache. Wallstein-Verlag, Göttingen 2000, ISBN 3-89244-450-1.
• Hanno Birken-Bertsch, Reinhard Markner: Schrift und Rede, Rechtlautung und Rechtschreibung. Traditionslinien der Rechtschreibreform (1944/1996). In: Neue Rundschau. 2000, ISSN 0028-3347, S. 112—124.
• Uwe Pörksen: Die Wissenschaft spricht Englisch? Versuch einer Standortbestimmung (= Valerio. Nr. 1). Wallstein, Göttingen 2005, ISBN 3-89244-978-3.

• Dichtung // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 424-429.
• Офіційний сайт